На 50-й день після Воскресіння Христового весь християнський світ святкує Святу Трійцю. 2014 року вона припадає на 8 червня. Це свято — одне з найважливіших у церковному календарі після Різдва і Пасхи. В народі його ще називають Зеленими святками, бо воно тісно пов’язане з проводами весни і зустріччю літа. Народні обряди і традиції цього свята беруть свій початок ще з дохристиянських часів і спрямовані на прославлення культу природи. Люди прикрашають травами та квітами оселю, дівчата плетуть вінки і ворожать на кохання та судженого. А ще, за повір’ями, у цей час прокидаються мерці і виходять з води русалки...

День народження церкви

У християнстві це свято сформувалося в ІV столітті після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування Бога у трьох іпостасях. «Ідіть, навчіть всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Матвія, 28:19) — так наставляв своїх учнів Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння. Коли Святий Дух зійшов на апостолів, вони почали говорити різними мовами і розносити вчення Христа світом. Відтоді Трійця вважається днем народження християнської церкви.

В європейських народів святкування Трійці ввібрало в себе обрядовість кінця весни—початку літа, яка побутувала у них раніше. Засновані на вірі в магічну силу трав і квітів свята рослинності було прийнято відзначати  з піснями, танцями та розвагами. Це викликало осуд протестантського, католицького і православного духовенства. Але у процесі розвитку релігії ці протиріччя згладились. В одних країнах залишилася виключно християнська обрядовість (наприклад, в Італії та Португалії), а в слов’янських народів традиції поєднались, утворивши новий пласт.

Квітчаємо оселю

Трійця — дуже гарне зелене свято. Цього дня будинки, храми і квартири прийнято прикрашати гілочками дерев, травами та квітами. Раніше по селах підлогу у хаті встилали лепехою і чебрецем, на підвіконня ставили букети васильків та любистку, за ікони клали різні квіти, а під дах застромлювали папороть й інші трави.

Вікна та двері прикрашали гілочками клена і липи, а у дворі біля воріт ставили принесену з   лісу невелику березу або осику. За віруванням слов’ян, зелена сила лісу зміцнює здоров’я, оберігає садибу від біди та сприяє багатому врожаю. Святкову зелень ніколи не викидали, а сушили і використовували для лікувальних цілей. У відварі мили волосся, щоб не боліла голова, парили хворі ноги, із м’яти та меліси заварювали чай.

Вважається також, що трави і квіти символізують життя й покликані відлякувати всіляку нечисту силу. Наприклад, осика, за повір’ям, має вберегти від відьом. Крім того, за нею передбачали нещастя та смерть. Зрубане деревце у суботу на ніч вносили до оселі, а вранці дивились на листя. Якщо воно зів’яло, але залишилося зеленим — всі в родині доживуть до наступної Троїцької суботи, якщо ж почорніло — буде в домі покійник.

Задобрюємо русалок і душі померлих

У Зелену неділю треба бути особливо обережними, оскільки цього дня світом вільно гуляють мавки, русалки, потерчата та інша нечиста сила, а ще прокидаються душі померлих. Мавки чарівними співами і неймовірною красою можуть заманити молодих необізнаних хлопців у ліс. А русалки, які мешкають у водоймах, — залоскотати до смерті. Тому купатися на Трійцю не можна. У народі вважають: хто купається цього дня, той не боїться русалок, а не бояться їх тільки відьми. У полях також може підстерігати якась нечисть, тому поодинці краще туди не ходити.

Багато хто на Трійцю всіляко намагається задобрити нечисту силу і мерців: на підвіконня ставлять гарячий хліб, замішаний на свяченій воді, а на деревах розвішують полотно. Люди вірять, що русалки наситяться запахом хліба, пошиють з полотна собі сорочки і не будуть такими злими. А ще цього дня в жодному разі не можна нічого робити (особливо рубати дерева та косити траву), інакше помста нечисті буде жорстокою і страшною.

Прийди до мене, суджений-ряджений

Трійця також вважається дівочим святом, на яке представниці прекрасної половини людства можуть зазирнути у майбутнє і дізнатись, коли зустрінуть кохання, справлять весілля і чи збудеться заповітне бажання. З-поміж багатьох способів ворожіння найпопулярнішими є такі.

Долю підкаже березова гілочка. Наламайте березових прутиків: декілька рівних і декілька звивистих. Закривши очі, переміщайте гілочки між собою, а потім, не дивлячись, витягніть одну. Якщо попалась рівна, то  рік буде тихим і спокійним, якщо ж крива — чекайте багато сюрпризів, серед яких не виключені романтичні знайомства і заміжжя.

Коли весіллю бути, скажуть каблучки. Усамітніться у кімнаті і подумайте, яких змін хочеться в особистому життя — вийти заміж, зустрічатись з гідним чоловіком, бути коханою чи бути вільною. Взявши миску, насипте до неї пшениці й опустіть чотири каблучки — золоту, срібну, з дорогоцінним камінцем і просту. Перемішайте їх з пшеницею, щоб не було видно. Закрийте очі, ще раз подумайте про заповітне і тягніть каблучку. Попалась срібна — зустрінете другу половинку, золота — покличуть заміж, з камінцем — будете коханою, проста — шукатимете свою долю.

Чи здійсниться бажання, вирішать квіти. Сплетіть вінок із трав, березових гілочок і ромашок. Зайдіть з ним до церкви, щоб квіти наповнилися світлою енергією. Прийшовши додому, «спитайте» у ромашки зі святкового вінка про потаємне. Висмикуйте по одній пелюстці, промовляючи відповідні слова. Наприклад: збудеться/не збудеться, вийду заміж цього року чи чекати наступного, кохає/не кохає тощо. Робити це треба з добрими думками і чистими помислами. «Злі» питання (наприклад, коли невдача підстереже моїх ворогів) ставити не варто, щоб не прогнівати долю. Потім вінок можна пустити на воду у найближчій водоймі. Якщо попливе — бажання справдиться, якщо потоне або його відразу приб’є до берега — задуманого чекати ще довго.

Гарних вам святок!

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

 (з архіву «Голосу України»).

Свято Трійці в Музеї народної архітектури і побуту (с. Пирогів).