Вічний студент Нурі Мустафаєв

До дня депортації кримських татар

Заповітній мрії 75-літнього сімферопольця Нурі Мустафаєва (на знімку) здобути диплом про вищу освіту не стали на заваді ні доброзичливі кпини дружини та його ровесників, ні жарти з цього приводу 12 онуків і трьох правнуків. Зізнається: вступив на філологічний факультет Кримського державного інженерно-педагогічного університету, щоб довести єдиновірцям, що знає іслам та всі інші релігії світу досконало. Каже, що без авторитетного вченого ступеню зробити це неможливо.

Нурі завжди тягнуло до знань, але війна і депортація не дали йому можливості отримати вищу освіту. Згадує, як до травня 1944 року він з родиною жив у селі Озен-Баш (нині — Щасливе) Бахчисарайського району. Як їх усіх, б’ючи прикладами у спини, заштовхали до товарних вагонів і вивезли у Середню Азію. Лише у 35 років йому вдалося закінчити середню школу, а потім здобути й середньотехнічну освіту в Андижанському будівельному технікумі. Коли 1968 року Нурі з родиною повернувся до Криму, його вдруге вигнали із землі предків — тут аж до кінця вісімдесятих років було заборонено прописувати кримських татар. Тож довелося поселитися неподалік рідного півострова — у селі Новоолексіївка Херсонської області.

Вивченням релігії пан Мустафаєв захопився уже підлітком. Нишком читав спеціальну літературу, потай учив арабську і латину. Працюючи на шовковому комбінаті в Узбекистані, він потрапив у бригаду побожних людей, котрі п’ять разів на день виконували намаз. Почав самотужки читати й вивчати Коран.