Пам’ятна дата встановлена відповідно до Постанови Верховної Ради України від 1 червня 2021 року № 5343 і є нагадуванням про одну з найтрагічніших сторінок сучасної української історії — загибель наймолодших громадян держави внаслідок війни. Цей день покликаний не лише зберегти пам’ять про дітей, які стали жертвами російської агресії, а й привернути увагу українського суспільства і міжнародної спіль- ноти до порушень прав дитини під час збройних конфліктів, необхідності захисту цивільного населення та відповідальності за воєнні злочини.

Агресія рф проти України розпочалася у 2014 році з окупації Криму та частини територій Донецької і Луганської областей. Уже в перші роки війни серед загиблих і поранених були діти. Проте особливо масштабних втрат дитяче населення зазнало після початку повномасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022 року. Ухвалюючи постанову про встановлення Дня вшанування пам’яті дітей, Верховна Рада України наголосила на необхідності збереження пам’яті про невинних жертв війни та консолідації зусиль держави для захисту прав дітей. Дату 4 червня обрано невипадково. Саме цього дня у світі відзначається Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році. Таким чином Україна долучилася до міжнарод- ної практики вшанування пам’яті дітей, які постраждали від воєн та збройних конфліктів. Війна позбавляє дітей найголовнішо- го — права на життя, безпеку та щасливе дитинство. Внаслідок російських обстрі- лів, ракетних ударів, авіабомбардувань і бойових дій діти гинуть у власних домів- ках, школах, лікарнях, на дитячих май- данчиках та під час евакуації. Кожна така втрата є непоправною трагедією для ро- дини, громади та всієї країни. За сухими статистичними даними стоять конкретні людські долі — мрії, таланти, плани на майбутнє, які так і не здійснилися. Агресія рф проти України призвела не лише до загибелі дітей. Тисячі неповнолітніх отримали поранення різного ступеня тяжкості, пережили окупацію, примусове переміщення, втрату батьків і близьких. Багато дітей стали свідками бойових дій, що залишило глибокі психологічні травми. Окремою проблемою є незаконна депортація та примусове переміщення українських дітей на територію росії і тимчасово окуповані території. Україна та міжнародні організації розглядають такі дії як грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права та прав дитини. Захист дітей під час збройних конфліктів передбачений низкою міжнародних документів. Насамперед це Женевські конвенції 1949 року та додаткові протоколи до них, а також Конвенція ООН про права дитини 1989 року. Згідно з міжнародним правом, діти належать до категорії цивільного населення, яке має перебувати під особливим захистом. Напади на цивільних осіб, об’єкти освіти, медичні заклади та іншу цивільну інфраструктуру можуть розглядатися як воєнні злочини. Україна послідовно документує факти загибелі та поранення дітей, руйнування освітніх закладів і порушення прав неповнолітніх. Зібрані матеріали використовуються для міжнародних розслідувань та притягнення винних до відповідальності. День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України, є не лише днем скорботи. Це також нагадування про відповідальність держави та суспільства за захист кожної дитини. Пам’ять про загиблих дітей є складовою національної пам’яті. Вона нагадує світові, що війна — це не лише бої на фронті, а й людські трагедії, які торкаються найбеззахисніших. Щорічне вшанування загиблих дітей покликане зберегти їхні імена в історії України, підтримати родини, які втратили найдорожче, та зміцнити міжнародну солідарність у боротьбі за дотримання прав людини і захист дітей від наслідків війни. 4 червня українці схиляють голови перед пам’яттю маленьких громадян своєї держави, чиї життя обірвала російська агресія, вона залишається в серцях мільйонів людей як символ невинності, яку знищила війна, і як нагадування про необхідність зробити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.