Пам’ятну дату встановлено Указом Президента України від 16 травня 2014 року № 472/2014. Цей день присвячений пам’яті жертв депортації кримських татар, а також підтримці боротьби корінного народу Криму за свої права, свободу та повернення на рідну землю. Україна офіційно визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. Відповідне рішення Верховна Рада України ухвалила у 2015 році. 

Щороку 18 травня по всій країні прово- дять меморіальні заходи, жалобні мітинги, тематичні виставки та акції пам’яті. Сим- волами скорботи за жертвами депортації стали хвилина мовчання та запалені свічки пам’яті. Саме 18 травня 1944 року радянська влада розпочала насильницьку депорта- цію кримськотатарського народу з тери- торії Криму. За наказом керівництва срср упродовж кількох днів сотні тисяч людей були примусово вивезені переважно до Узбекистану, а також до інших віддалених районів Середньої Азії, Сибіру та Уралу. Операцію проводили війська нквс. Лю- дям давали лише кілька хвилин на збори, після чого вантажили у товарні вагони та відправляли у багатотижневу дорогу. Де- портація відбувалася у нелюдських умо- вах — без достатньої кількості води, їжі та медичної допомоги. Тисячі кримських татар, серед яких були діти, літні люди та жінки, померли дорогою або в перші роки заслання. За різними оцінками, з Криму було депортовано понад 190 тисяч крим- ських татар. Тодішня радянська влада безпідставно звинуватила цілий народ у співпраці з нацистами під час Другої сві- тової війни. Насправді ж депортація стала одним зі злочинів сталінського тоталітар- ного режиму та спробою знищення крим- ськотатарського народу як етнічної спіль- ноти на його історичній батьківщині. Після виселення кримських татар радян- ська влада намагалася стерти саму пам’ять про них. Було змінено назви багатьох на- селених пунктів, знищували культурні пам’ятки, закривали мечеті, а інформацію про кримських татар вилучали з офіційної історії. Протягом десятиліть кримські татари боролися за право повернутися додому. У 1960—1980-х роках виник потужний крим- ськотатарський національний рух. Активісти організовували мирні акції протесту, зверталися до міжнародної спільноти та вимагали від радянської влади відновлення прав депортованого народу. Масове повернення кримських татар до Криму розпочалося наприкінці 1980-х після послаблення радянського режиму. Люди поверталися на батьківщину, відновлювали свої громади, культуру, мову та традиції. Важливу роль у захисті прав кримських татар відіграє представницький орган — Меджліс кримськотатарського народу. Після окупації Криму рф у 2014 році кримські татари знову опинилися під тис- ком. Багато представників народу зазнали переслідувань через проукраїнську позицію та незгоду з окупацією півострова. Оку- паційна влада рф заборонила діяльність Меджлісу, проводить обшуки, затримання та арешти кримськотатарських активістів, журналістів і правозахисників. Сьогодні кримські татари залишаються важливою частиною українського суспільства та активно беруть участь у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України. А пам’ять про депортацію 1944 року та сучасні переслідування в окупованому Криму є важливим свідченням того, до яких на- слідків призводять тоталітаризм, імперська політика та порушення прав народів. Україна й надалі підтримує кримськотатарський народ у його боротьбі за право жити вільно на своїй історичній землі — у вільному українському Криму.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.