Дата приурочена до дня народження Флоренс Найтінгейл — британської громадської діячки, реформаторки медичної справи та однієї із засновниць служби сестер милосердя, яка під час Кримської війни XIX століття організувала догляд за пораненими військовими та впровадила нові стандарти гігієни й медичного обслуговування. Її діяльність істотно знизила смертність серед поранених солдатів і стала основою сучасної системи сестринської справи. Флоренс Найтінгейл увійшла в історію як символ гуманізму та відданості професії. Вона наголошувала, що якісний догляд, увага до пацієнта, чистота й дисципліна є не менш важливими, ніж лікування. Її принципи залишаються актуальними й сьогодні.
Професія медичної сестри є однією з найвідповідальніших у медичній сфері. Саме медсестри та медбрати проводять більшість процедур, контролюють стан пацієнтів, забезпечують догляд, виконують призначення лікарів, допомагають під час операцій та реанімаційних заходів. У багатьох випадках саме вони першими помічають зміни у стані хворого, підтримують пацієнтів морально та психологічно, допомагають родинам пережити складні моменти. Їхня робота вимагає не лише професійних знань, а й високої емоційної стійкості, терпіння та людяності. Для України це свято має особливе значення. Після 24 лютого 2022 року важливе значення медичних працівників для українського суспільства стало ще більш очевидним. Через повномасштабну війну з’явилися тисячі поранених військових і цивільних, відбуваються постійні обстріли міст, руйнування лікарень та створюється надзвичайне навантаження на систему охорони здоров’я. Медичні сестри працюють у надзвичайно складних умовах — часто без повноцінного відпочинку, під звуки сирен і вибухів, ризикуючи власним життям. Вони супроводжують евакуацію поранених, надають допомогу після ракетних ударів, чергують у бомбосховищах разом із пацієнтами та допомагають рятувати людей у прифронтових районах. Особливу роль відіграють бойові медики та медичні сестри у Збройних Силах України. Вони працюють максимально близько до лінії фронту, стабілізують поранених, забезпечують сортування постраждалих та підтримують життєво важливі функції до моменту транспортування у шпиталі. Багато медичних працівників загинули під час виконання професійного обов’язку. Війська рф неодноразово обстрілювали лікарні, пологові будинки, карети швидкої допомоги та медичну інфраструктуру, грубо порушуючи міжнародне гуманітарне право. Попри це українські медики продовжують виконувати свою місію. Українські медичні працівники отримали широке міжнародне визнання. Світові організації, благодійні фонди та іноземні партнери неодноразово відзначали мужність українських медиків, які продовжують працювати навіть у зонах активних бойових дій. Вони довели, що медицина — це не лише професія, а справжнє служіння людям. В умовах війни значення цієї роботи стало особливо відчутним для кожного українця. Україна продовжує боротися не лише за свою незалежність, а й за право людей на життя, безпеку та медичну допомогу. У цій боротьбі медичні сестри та брати залишаються на передовій гуманності. Їхня праця є прикладом людяності, сили духу та безмежної відданості своїй справі.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
