господарства України та Радою Європи, Міжнародною організацією праці проведено форум «Ринок праці для економіки майбутнього».

Захід був присвячений обговоренню проєкту Трудового кодексу України (за реєстр. № 14386), який має стати важливою складовою економічного розвитку держави, зміцнення соціальної стабільності та подальшої європейської інтеграції України.

Форум відкрив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який у своєму виступі наголосив, що нинішнє трудове законодавство вже не відповідає реаліям сучасної економіки, через що частина трудових відносин фактично перебуває «в тіні». Одним із ключових нововведень, він підкреслив, стане розширення можливостей електронного документообігу. Це дозволить зменшити адміністративне навантаження як на працівників, так і на роботодавців. Також проєкт кодексу передбачає можливість комбінувати декілька видів трудових договорів, які дадуть змогу офіційно оформлювати формати роботи, що вже давно існують на практиці, зокрема дистанційну, сезонну, домашню роботу чи роботу з нефіксованим графіком.

Під час свого виступу Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова наголосила на необхідності комплексного оновлення трудового законодавства з урахуванням сучасних соціально-економічних реалій, трансформації ринку праці та розвитку нових форм трудових відносин.

«В Україні надзвичайно змінився ландшафт трудових відносин. До 30% українців працює дистанційно, активно розвиваються проектний менеджмент, аутсорсинг та аутстафінг, а ті види трудових відносин, які ще кілька років тому були відсутні у Кодексі законів про працю, сьогодні стали невід’ємною частиною економіки», — зазначила Галина Третьякова.

Голова Комітету підкреслила, що впродовж десятиліть різні редакції проєктів Трудового кодексу неодноразово вносилися до Верховної Ради України, однак значна частина з них навіть не доходила до стадії розгляду у першому читанні. Водночас трансформація економіки, зміна характеру зайнятості та перехід від індустріальної до постіндустріальної моделі трудових відносин обумовлюють необхідність ухвалення нового системного трудового законодавства.

Особливу увагу у виступі було приділено новаціям проєкту Трудового кодексу України, зокрема можливості комбінування різних видів трудових договорів, що дозволить працівникам більш гнучко організовувати робочий час відповідно до безпекових викликів воєнного часу, дистанційної зайнятості та індивідуальних потреб.

Також акцентовано увагу на необхідності обов’язкового письмового оформлення трудових договорів та важливості врахування позиції профспілок під час підготовки документа до другого читання. За словами Галини Третьякової, окремі положення потребують додаткового обговорення з представниками трудових колективів для недопущення звуження прав працівників у процесі трансформації усних договорів у письмові.

«Для того, щоб Україна стала «економічним тигром» Європи та забезпечила стрімкий економічний розвиток, необхідно створити сучасні умови праці, гарантувати зростання заробітної плати, недискримінацію працівників та належний баланс між інтересами роботодавців і найманих працівників», — наголосила голова Комітету.

Окремо у виступі було порушено питання погодинної оплати праці, формування нової європейської моделі визначення мінімальної заробітної плати, розвитку колективно-договірного регулювання, а також забезпечення балансу між професійною діяльністю та сімейним життям.

Особливий акцент було зроблено на гарантіях для жінок у період материнства, забезпеченні права на відпустку по догляду за дитиною, створенні належних умов для поєднання трудової діяльності та сімейних обов’язків, а також удосконаленні механізмів захисту працівників у сфері понаднормової праці.

Також Галина Третьякова акцентувала увагу на необхідності системного реформування державної політики у сфері праці, модернізації механізмів захисту працівників та імплементації сучасних європейських підходів до регулювання трудових відносин.

У своєму виступі вона наголосила, що одним із ключових напрямів реформи має стати оновлення діяльності Державної служби України з питань праці та посилення контролю за неформальною зайнятістю.

«Нам потрібна Держпраця як інструмент, який буде карати неформальну працю у роботодавця на користь працівника для того, щоб саме працівник був захищений», — зазначила голова Комітету.

За її словами, проблема неформальної зайнятості безпосередньо впливає на рівень соціального захисту громадян, оскільки несплата єдиного соціального внеску призводить до відсутності необхідного страхового стажу та виникнення значної кількості судових спорів під час призначення пенсій.

Окрему увагу було приділено питанням колективних трудових спорів, права на страйк та необхідності перегляду чинних обмежень, які залишилися ще з радянської системи трудового права. Було наголошено, що проєкт нового Трудового кодексу передбачає впровадження сучасних європейських механізмів реалізації права на страйк, у тому числі в окремих категоріях професійної діяльності.

Голова Комітету також порушила питання відеоспостереження на робочому місці, забезпечення права працівників на приватність, а також необхідності законодавчого врегулювання таких явищ, як мобінг та харасмент.

Голова Комітету підкреслила, що вперше на рівні кодифікованого трудового законодавства пропонується закріпити норми щодо протидії харасменту та забезпечення принципу рівної оплати за працю рівної цінності.

Також було наголошено на важливості тристороннього соціального діалогу між урядом, представницькими органами роботодавців та профспілок, а також необхідності врахування позиції громадянського суспільства як окремого учасника формування державної політики у сфері праці.

У виступі окремо підкреслено, що доопрацювання проєкту Трудового кодексу має здійснюватися на основі конструктивних консультацій, підготовки конкретних пропозицій та пошуку балансу між інтересами працівників, роботодавців, держави та громадськості.

Також під час заходу були представлені позиції інших учасників професійного обговорення, зокрема представників органів державної влади, міжнародних організацій, профспілок, організацій роботодавців, експертного середовища та громадськості.

Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак акцентувала увагу на необхідності формування сучасного трудового законодавства, здатного забезпечити баланс між інтересами працівників і роботодавців, посилити соціальний захист громадян та адаптувати систему трудових відносин до сучасних викликів ринку праці.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець підтримав прийняття нового Трудового кодексу України, який повинен бути направлений на врегулювання питань незадекларованої праці, простою, строкових трудових договорів, медичних оглядів працівників. Також він звернув увагу на те, що новий кодекс має враховувати національну специфіку, а також бути рамковим.

Заступник голови Ради Федерації роботодавців України Сергій Біленький та Голова Федерації профспілок України Сергій Бизов зазначили у своїх виступах, що підтримують оновлення трудового законодавства та окреслили низку викликів.

За результатами обговорення учасники заходу наголосили на важливості якнайшвидшого ухвалення сучасного Трудового кодексу України, який відповідатиме актуальним викликам ринку праці, забезпечуватиме належний рівень соціального захисту працівників, сприятиме економічному розвитку держави відповідно до європейських стандартів та стане основою для подальшого розвитку соціального діалогу в Україні.

Захід став ключовим комунікаційним майданчиком для обговорення ключових аспектів проєкту Трудового кодексу України, який об’єднав представників центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, профспілок, роботодавців, експертного середовища та громадськості.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.