Історія руху бере свій початок від битви при Сольферіно, свідком якої став Дюнан. Побачивши тисячі поранених солдатів, залишених без допомоги, він організував місцевих жителів для їхнього порятунку незалежно від того, до якої армії ті належали. Цей досвід ліг в основу його книги «Спогади про Сольферіно», яка згодом надихнула на створення міжнародної організації допомоги пораненим і стала поштовхом до формування сучасного гуманітарного права. У 1863 році було засновано Міжнародний комітет Червоного Хреста, який став першою ланкою глобального руху. Нині Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця об’єднує три основні складові: МКЧХ, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та національні то- вариства, що діють у понад 190 країнах. Основною місією руху є полегшення та запобігання стражданням людей незалежно від їхньої національності, раси, релігії чи політичних переконань. Його діяльність ґрунтується на семи фундаментальних принципах: гуманність, неупередженість, нейтральність, незалежність, добровільність, єдність і універсальність. Саме ці принципи забезпечують довіру до організації навіть під час найскладніших конфліктів і криз. Особливу роль у сучасному світі відіграє реагування руху на збройні конфлікти, стихійні лиха та гуманітарні катастрофи. Волонтери і співробітники Червоного Хреста і Червоного Півмісяця надають першу допомогу, забезпечують постраждалих їжею, водою, медикаментами, організовують евакуацію, підтримують зв’язок між розлученими родинами. В Україні діяльність гуманітарної організації представлена Товариством Червоного Хреста України, яке з перших днів повномасштабного вторгнення Росії значно розширило свою роботу. Волонтери допомагають внутрішньо переміщеним особам, забезпечують гуманітарну допомогу, навчають населення надавати домедичну допомогу, підтримують медичні заклади та беруть участь у ліквідації наслідків обстрілів. Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця — це не лише нагода вшанувати пам’ять Анрі Дюнана, а й можливість відзначити внесок мільйонів волонтерів і працівників по всьому світу. Їхня щоденна праця часто залишається непомітною, однак саме вона рятує життя, повертає надію і підтримує тих, хто цього найбільше потребує. Нині, в умовах глобальних викликів і воєн, значення гуманітарної допомоги лише зростає. Ідеї, закладені понад півтора століття тому, залишаються актуальними, нагадуючи про те, що людяність і солідарність є основою сильного та справедливого світу.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
