Сім’я є одним із найважливіших соціальних інститутів, на якому тримається суспільство. Саме в родині людина отримує перший життєвий досвід, навчається любові, взаємоповаги, довіри, відповідальності, турботи про ближнього. Родина формує моральні цінності, світогляд, національну свідомість та почуття приналежності до свого народу. Для українців сім’я завжди мала особливе значення. Впродовж століть саме родина допомагала зберігати мову, культуру, традиції, духовність і національну ідентичність. Українська сім’я була осередком праці, взаємодопомоги та єдності поколінь. У родинах передавалися народні звичаї, пам’ять про предків, любов до рідної землі та повага до свободи. Нині, в час повномасштабної війни, значення сім’ї для нашої країни стало ще глибшим і важливішим. Агресія рф принесла українським родинам важкі випробування: мільйони людей були змушені залишити свої домівки, сотні тисяч сімей розлучені через бойові дії, окупацію або службу в лавах Сил оборони України. Багато українських дітей тимчасово живуть далеко від своїх батьків, а чимало родин втратили рідних через війну. Водночас саме українська сім’я продемонструвала світу приклад незламності, згуртованості та людяності. Родини підтримують військових на фронті, допомагають переселенцям, займаються волонтерством, виховують дітей у складних умовах війни, зберігаючи віру в перемогу та майбутнє України. Тисячі українських матерів сьогодні стали символом мужності та самопожертви. Вони оберігають дітей під час повітряних тривог, евакуюються з небезпечних територій, працюють, волонтерять і водночас підтримують своїх чоловіків, синів та доньок, які захищають державу. Українські батьки, які перебувають на фронті, продовжують залишатися опорою для своїх сімей, навіть на відстані. Діти війни, попри пережиті труднощі, демонструють стійкість і силу духу, що викликає повагу в усього світу. Особливого значення у нинішніх умовах набуває підтримка багатодітних родин, сімей військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Окремим болем для України є незаконна депортація українських дітей росією. Українська влада та міжнародна спільнота докладають значних зусиль для повернення дітей додому, до їхніх родин. Право дитини жити у своїй сім’ї, говорити рідною мовою та зростати у власній культурі є фундаментальним і має бути захищене. Міжнародний день сім’ї є також нагодою замислитися над демографічними, соціальними та гуманітарними викликами, які постали перед Україною через агресію рф. Держава та суспільство мають створювати умови для безпечного життя родин, народження та виховання дітей, підтримки молодих сімей, розвитку сімейних форм виховання та повернення українців додому після перемоги. Сімейна політика є важливою складовою розвитку держави. Захист прав дітей, підтримка батьківства і материнства, доступ до освіти, медицини та соціальних послуг, створення можливостей для поєднання професійного та сімейного життя — усе це формує основу сильного суспільства. Українська родина сьогодні — це не лише коло рідних людей. Це символ єдності країни, спадкоємності поколінь та незламності українського народу. Саме в сім’ях виховуються майбутні захисники, вчителі, лікарі, науковці, митці та громадяни України. Саме завдяки єдності родин Україна вистоїть, збереже свої цінності та збудує мирне майбутнє для наступних поколінь. 15 травня — це день подяки батькам, дітям, бабусям і дідусям, усім, хто зберігає тепло домашнього вогнища та підтримує своїх близьких у непрості часи. Це день нагадування про те, що сильна родина є основою сильної держави.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.