Цю пам’ятну дату встановлено відповідно до Постанови Верховної Ради України № 1178-IX від 2 лютого 2021 року «Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни».

Запровадження пам’ятного дня стало важливим кроком держави у збереженні історичної правди та увічненні подвигу тисяч українців, які у часи нацистського терору виявили людяність, милосердя та моральну відвагу. Це також нагадування про трагедію Голокосту — одну з найстрашніших сторінок ХХ століття, що забрала життя мільйонів людей, серед яких були й сотні тисяч українських євреїв. Під час нацистської окупації території України єврейське населення стало об’єктом масового винищення. Нацисти створювали гетто, концтабори, проводили масові розстріли мирного населення. Символом цієї трагедії став Бабин Яр — місце у Києві, де лише за два дні, 29—30 вересня 1941 року, було вбито понад 33 тисячі євреїв. Схожі трагедії відбувалися у багатьох містах і селах України — у Харкові, Львові, Кам’янці-Подільському, Одесі, Дробицькому Яру та інших міс- цях. У цих нелюдських умовах пе- ребували люди, які не залиша- лися байдужими до чужого горя. Українці різних професій, віку та соціального стану — селяни, священники, лікарі, вчителі, службовці, монахи й черниці — переховували єврейські родини у власних домівках, допомагали з документами, забезпечували їжею, допомагали втекти з гетто чи уникнути облав. За таку до- помогу окупаційна влада карала смертю не лише тих, хто пере- ховував євреїв, а й усіх членів їхніх сімей. Особливе місце у вшануванні цих людей посідає звання «Пра- ведник народів світу», яке при- своює Яд Вашем — ізраїльський меморіальний центр пам’яті жертв Голокосту. Це почесне звання отримують неєвреї, які під час Голокосту рятували євреїв, ризикуючи власним життям. Україна посідає одне з провідних місць у світі за кількістю Праведників народів світу. Станом на сьогодні понад 2,7 тисячі громадян України офіційно удостоєні цього звання. За кожною такою історією — приклад надзвичайної мужності та гуманізму. Серед відомих українських Праведників народів світу — священник Омелян Ковч, якого називають «парохом Майданека». Під час окупації він допомагав євреям, видавав їм фальшиві документи про хрещення, рятуючи від смерті. За свою діяльність був ув’язнений у концтаборі Майданек, де загинув у 1944 році. Відомою є також історія Климентія Шептицького — брата митрополита Андрея Шептицького. У роки війни вони організували переховування єврейських дітей та дорослих у монастирях та інших культових спорудах. Завдяки їхнім діям вдалося врятувати десятки людських життів. Чимало історій порятунку залишалися невідомими десятиліттями. Часто люди не вважали свій вчинок героїзмом, а сприймали допомогу ближньому як моральний обов’язок. Багато свідчень були втрачені через війну, радянські репресії та тривале замовчування теми Голокосту. Після відновлення незалежності Україна почала активніше досліджувати власну історію Другої світової війни та вшанування пам’яті жертв Голокосту. Встановлення Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, стало не лише актом історичної справедливості, а й важливим моральним сигналом для сучасного суспільства. У часи ненависті, терору та масового насильства ці люди зуміли зберегти людяність і довели, що навіть одна людина може врятувати інше життя. Нині, коли Україна бореться з повномасштабною агресією рф, приклад Праведників народів світу набуває особливого значення. Їхній подвиг нагадує про силу солідарності, взаємодопомоги та відповідальності за ближнього. Пам’ять про цих людей формує моральні орієнтири для майбутніх поколінь та утверджує цінність людського життя незалежно від національності, віросповідання чи походження. Вшанування українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни, є важливою складовою національної пам’яті. Це данина поваги тим, хто у найтемніші часи людської історії залишився Людиною.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.