Цю веселу українську народну пісню чули всі. А чи куштували “витребеньки”, про які співається? Напевно, ні. Бо й борошна гречаного, щоб зготувати запашні гречаники, годі шукати у супермаркетах, і рецепт бабусин десь загубився...
А ось у славному Чигирині зберегли секрети приготування гречаників, котрі подавали до столу і в заможних світлицях сотників, і в оселях простих козаків. Причому кількох різновидів цієї смачної і дуже корисної страви. Адже з гречаного борошна спеціального помелу можна наліпити гречаних вареників з сиром, м’ясним чи печінковим фаршем, напекти млинців зі шкварками чи наварити гречаних галушок.
У чигиринському ресторані “Тясмин” майстринями староукраїнських страв вважають кухарів Валентину Прудку та Валентину Чорноштан. Їх гречаниками, запеченими в печі у полив’яних горщиках й залитих сметаною, смакували всі гості першої гетьманської столиці. І дуже хвалили, бо добрішої і тривкішої страви годі шукати.
Навчилася готувати гречаники й Оля Гугля, колишній молодший науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”. Зліпити з гречаного борошна вареник — непросто, — поділилася вона. Адже у гречці відсутня клейковина. Тому потрібно знати, скільки і чого додати у заміс, щоб вийшов вдатний, гарний, “чорнобривий” гречаник. У шинку “Старий Суботів”, який Оля облаштувала у старовинній селянській хаті поблизу родового гнізда Богдана Хмельницького, подають саме такі. Духмяні та пухкі.
Черкаська область.
