Доню назвали Лаурою — ім’ям нетутешнім, таємничим. Бажали дівчинці і долі незвичайної, по-особливому щасливої.
«Особливості» розпочалися вже в дитинстві — тоді, коли тато знайшов собі іншу жінку, і батьки розлучилися. Кажуть, він уже тричі поміняв сім’ю. Місто невелике, тож ніде не сховаєшся від язиків та цікавих очей. А от про донечку тато забув. Ніколи не прийде до неї, не принесе бодай шоколадки. Бабуся з мамою махнули рукою на його аліменти. За що сам живе — невідомо, бо офіційно ніде не працює, а яку з безробітного візьмеш матеріальну підтримку?
Коли мама зібралася на заробітки за кордон, Лаура вдруге відчула себе покинутою. Але іншого виходу не було — доньку треба було ростити, вчити, одягати... І згодом вони з бабусею почали отримувати від мами гроші та посилки. Дівчинка зрозуміла, що марно гнівалася на матусю. Тепер їй та бабусі вистачає на всі витрати. Але дуже бракує самої мами.
Лист про те, що в Лаури буде вітчим, і порадував дівчинку, і засмутив. А якщо цей «тато» також не захоче знати її, Лауру? На скільки часу тоді розтягнеться розлука з мамою?
На ці запитання дівчинка дістала відповідь... у Парижі. Туди запросив її майбутній вітчим на зимові канікули. Здається, вони одне одному сподобалися. В усякому разі, Лаура ніколи не відчувала такої сердечної уваги до себе з боку чужої людини. І коли він попросив у дівчинки її згоди на одруження з мамою, Лаура була ошелешена. Таке може бути лише в кіно!
Влітку вже вони з бабусею приймали закордонних гостей. Домовилися, що за рік дівчинка переїде в нову родину. Наступне Різдво Лаура з бабусею зустріли в Європі.
Життя для дівчинки знову ставало кольоровим. І видалося взагалі казкою, коли до чотирнадцятиліття вітчим подарував їй... зірку. Хоч він — звичайний службовець, не вельми багата людина, але романтик за вдачею. І зрозумів, як сильно травмувала Лауру зрада рідного батька. Попереду в дівчинки — цілий світ: захоплення, любов, сім’я. А як їх будувати на зневірі, що її вже посіяно в юному серці?! Тож як вибачення за весь чоловічий рід вітчим підніс їй незвичайний дар.
Узагалі ж у світі зірки дарують досить часто. Є Міжнародний зірковий реєстр, і кожна нова «покупка» (за світило-презент треба заплатити, як і за будь-який подарунок) отримує ім’я того, кому вона присвячується. Якщо рухатися в напрямку від Альфи, можна натрапити на нову зірку — Лауру. Так назвав її австрійський вітчим, вручивши дівчинці сертифікат та карту нічного неба. На ній червоним кружечком помічена особиста зірка юної подолянки. Документи на іменне світило зберігаються у швейцарському банку, а копія — у США.

Хмельницька область.