З коментаря газети «Франкфуртер альгемайне цайтунг» за 15 січня
Європарламент так і не спромігся на заяву щодо чіткої перспективи вступу України до ЄС. Усе закінчилося резолюцією з таким собі «можливо» країні Ющенка і Януковича. Нині це компромісна формула між східноєвропейськими прихильниками вступу і тими, хто здебільшого зайнятий Туреччиною, — противників цього. В якийсь день вони залежатимуть один від одного. Чому поляки і балтійці мають сказати «так» Туреччині, якщо їх змушують говорити «ні» Україні? Вони матимуть з цього урок: з допомогою розширення на Схід «старі» члени ЄС зробили їх дипломатичними об’єктами в переговорах. Вони також добре пам’ятатимуть і те, як «старі» члени ЄС, що перебували у східній його частині, раділи, розуміючи розширення як пересування на захід від Росії. Отже, вступ України до ЄС не лише можливий, а й імовірний. І він буде тим імовірнішим, що більшою буде готовність ЄС робити поступки інтересам Росії. І тут уже вимальовуються перспективи: як щодо привілейованого партнерства?
