Американські слідчі кажуть, що не виявили ознак того, що Ірак мав зброю масового знищення в період, коли США розпочали війну проти тієї країни, повідомляє Бі-бі-сі.
Подаючи один з найґрунтовніших звітів у цій справі, голова Групи дослідження Іраку Чарльз Дельфер сказав, що також не виявлено ознак приховування такої зброї, а заборонена зброя була знищена після війни у Перській затоці в 1991 році. Але він наголосив на існуванні доказів, що Саддам Хусейн мав намір відновити програми розробки зброї. Обвинувачення, що Ірак володів зброєю масового знищення, були використані США та Британією як головна причина початку війни.
Ті заяви сьогодні стали головною темою виборчих дебатів у США, де вибори президента відбудуться за чотири тижні. Тим часом президент Буш сказав: ризик того, що Саддам Хусейн мав зброю масового знищення, — це ризик, «на який ми не могли піти».
Водночас американський міністр оборони Дональд Рамсфельд висловив сумніви в тому, що є зв’язок між поваленим іракським диктатором Саддамом Хусейном та Аль-Каїдою. Хоча раніше він був іншої думки. Рамсфельд заявляв про існування вартої довіри інформації про це, а віце-президент США Дік Чейні казав, що Саддам Хусейн надавав притулок Аль-Каїді. Тож такі твердження мали слугувати підставою для виправдань вторгнення США до Іраку.
Нині ж пан Рамсфельд сказав на засіданні аналітичного центру в Нью-Йорку, що він не бачить жодних певних доказів таких зв’язків.
Кореспондент Бі-бі-сі у Вашингтоні повідомив, що в разі, якщо пан Рамсфельд справді мав на увазі те, що сказав, то це може бути свідченням перегляду позицій адміністрації Буша.
Група дослідження Іраку також оприлюднила список організацій та осіб з кількох країн, яким Саддам Хусейн буцімто обіцяв дешеву нафту в обмін на їхню підтримку намагань скасувати санкції ООН. Багато імен у списку, складеному з іракських документів, походять з Росії, Франції та Китаю — країн, які виступали проти війни в Іраку.
Там, зокрема, є російський ультранаціоналістичний політик Володимир Жириновський та колишній французький міністр внутрішніх справ Шарль Паскуа. У списку також є колишній голова програми ООН «Нафта в обмін на харчі» Бенон Севан, який раніше заперечував, що отримував дешеву нафту з Іраку. Ніхто з інших осіб, згадуваних у списку, не висловлювався. Голова Групи дослідження Іраку Чарльз Дельфер не сказав, чи його група намагалася перевірити дані іракських документів.