Цей італійський пенсіонер розмовляє російською з польським акцентом. Звати його Януш, а прізвище в ті часи, коли був громадянином ПНР, мав теж типове для поляків — Стшелецький (у розмові з журналістами «переклав» його на російську — Стрєлєцкій, бо звик, що за кордонами Польщі на такому сполученні приголосних спотикаються). Тепер він Рівер. Якщо змінити лише одну букву, вийде ровер, а це по-польськи означає велосипед.
Цей екскурс не випадковий: 68-річний Януш уже кілька років не розлучається з цим двоколісним засобом пересування. Об’їздив Канарські острови, Мексику, Кубу, багато країн Європи, дістався найпівнічнішої частини острова Шпіцберген. Тепер відкриває для себе Україну. Взимку, коли в Північній півкулі подорожувати велосипедом надто зимно, збирається кататися по Австралії і Новій Зеландії. Він вирішив побувати в ста країнах світу. А кінцевою точкою має стати Пекін — столиця Олімпіади 2008 року.
Кілька штрихів із біографії допомагають зрозуміти, чому пан Януш обрав такий спосіб життя на пенсії. Рідні загинули, коли фашисти бомбардували Варшаву. Вивчившись спершу на прикордонника, а потім на режисера масових заходів, чимало помандрував з пересувним літнім театром. Потрапивши туристом до Єгипту, послав на ім’я тодішнього керівника Польщі Гомулки таку «вітальну» телеграму, що повертатися додому вже не можна було. Коли главою католиків світу став поляк Кароль Войтила, оселився в Італії. Ким тільки не працював: військовим кореспондентом у В’єтнамі та Конго, агентом з продажу футболістів, організатором гастролей співаків... Та найбільший капітал заробив, постачаючи до країн Східної Європи технології виробництва памперсів і гігієнічних прокладок.
А коли Європа зустрічала нове тисячоліття, вирішив: буде подорожувати. Купив велосипед, рюкзак — і в дорогу. І ось уже п’ятий рік крутить педалі, принципово витрачаючи на прожиття не більш як три долари на день. До того ж ночує просто неба («Ніколи не помру на дивані, тільки під хмарами», — сміється). В Україні Януш збирається проїхатись уздовж Дніпра до Чорного моря, обдивитись Крим, затим — до Карпат. Каже, якщо добереться до Пекіна живий (по дорозі збирається відвідати кілька екзотичних країн, де на мандрівника чигатимуть усілякі небезпеки), а потім стане «зовсім стареньким», то купить в Україні хату з блакитними вікнами й житиме тут, бо через екологію Європа йому геть не подобається. Між іншим, подорожує сільськими путівцями, уникаючи пожвавлених трас. Здивувало Януша, що на Житомирщині з ним захотів поспілкуватися заступник голови облдержадміністрації. А найтяжчим випробуванням в Україні стало те, що в селах щедро пригощають, та ще й самогоном, після чого важко на велосипеді рівновагу втримати.