Майже в центрі Садгори, біля костелу, у затемненому скверику знайшов останній притулок легендарний винищувач радянської доби МІГ-21. Літак, який розпочав своє славне майбутнє ще у 1957 році в бюро ім. Мікояна, в 70-х став наймасовішим літаком у світі. Маючи максимальну швидкість 2200 км на годину і висоту польоту близько 18 км, на той час він не мав аналогів. МІГ-21 досить вдало демонстрував себе у в’єтнамській війні, конкуруючи з «Фантомами».
Якщо заглибитись в авіаційну історію Буковини, про військову авіацію нагадує лише назва одного з урочищ приміського села Лужани — Аеродром. Щоправда, перший літак здійнявся над Чернівцями майже 100 років тому, в жовтні 1910-го. Потім тут розмістилася ескадрилья румунських військово-повітряних сил. У 1940 р. замість румунських літаків чернівецьке летовище зайняла радянська ескадрилья, яку 22 червня 1941 р. прямо на землі розбомбили німецькі бомбардувальники. Через чотири роки вже радянські танкісти захопили на тому самому місці румунські транспортні літаки, які теж не встигли злетіти.
Історія садгірського МІГа теж цікава. Хоча б з огляду на те, що довідатись, звідки він узявся, мені не вдалося.
Начальник відділу житлово-комунального господарства Садгірської районної ради Віталій Мальков півдня намагався допомогти, та і йому прояснити ситуацію не вдалося. Лише пожалкував, що старі працівники, котрі могли б щось знати, тепер уже не працюють. Заступник начальника відділу впорядкування департаменту міськвиконкому (догляд за пам’ятниками в їхньому віданні) повідомила: про літак чула, опікуватися ним — справа Садгірської райради, бо в департаменті у документах він як пам’ятник не фігурує.
Спроба з’ясувати щось про походження літака в обласній та міській радах ветеранів теж виявилася марною. Про літак щось чули, навіть колись його бачили, але в списках ветеранських організацій він як пам’ятник не значиться, не зареєстровано його і як культурну споруду. Втім, ветерани обіцяли розібратися.
Місцеві жителі, на очах яких грізна машина перетворилася на відхоже місце, кажуть, що колись цей літак нібито вояки подарували місцевому Будинку піонерів (тепер «Дитячої творчості»), але й там жодного супровідного документа не знайдено.
Тим часом кілька тонн дюралюмінію з одного із понад десяти тисяч вироблених в СРСР МІГів вростає в землю, залишаючись улюбленим місцем для ігор дітлахів (удень), наркоманів та алкоголіків (увечері). Схоже, останні ще не відтягли дюралюміній на пункт прийому кольорових металів лише з поваги та шани до слави радянської зброї. А можливо, колись були піонерами, яким цей літак подарували. Проте 9 Травня ніхто ані квітів, ані вінків до підніжжя винищувача не поклав. Може, тому, що підніжжя вже нема.