Надзвичайна сесія Жовківської районної ради за участю Грибовицької та Малехівської сільських рад оголосила «ультиматум» Львову. Якщо до 27 лютого сторони не дійдуть згоди і не підпишуть взаємоприйнятну угоду про використання сміттєзвалища, місцеві жителі... готові призупинити його роботу.
Такі крайнощі не є проявом неповаги до львів’ян чи зловживанням повноваженнями, що їх мають місцеві адміністративні громади. Експлуатувати грибовицьке сміттєзвалище планували протягом 15 років. А функціонує воно вже вдвічі довше. З 1988 року спеціальна комісія 16 разів виїжджала в райони області у пошуках нового «притулку» для сміттєзвалища, однак жодного разу не вдалося домовитися з місцевими органами самоврядування. Відтак питання утилізації сміття може опинитися на першому місці серед усіх проблем, що хвилюють мешканців Львова.
Селяни, які живуть поряд із сміттєзвалищем, мають підстави для тривоги. Вони знають від фахівців про те, що вміст важких металів у грунтах і криницях перевищує норму. Втім, ці «дарунки» щедро повертаються львів’янам, бо саме із ближніх сіл до Львова привозять городину.
Голова Жовківської районної ради Ігор Максимів заявив на сесії про небезпеку виливу стічних вод із сміттєзвалища під час весняних паводків. Головний санітарний лікар області Роман Павлів не приховує тривоги з приводу екологічної небезпеки. За його приписом експлуатацію сміттєзвалища слід припинити вже 1 квітня нинішнього року. А що далі? Процедура закриття також потребує часу і грошей. Поки що всі приписи, ультиматуми, задекларовані наміри стосовно «бойкотів» тощо пахнуть популізмом. Тим часом сміття пахне цілком конкретно — з усіма наслідками для довкілля і людей.
Громади могли б піти на поступки, якби разом із сміттям Львів привозив у села реальні соціально-економічні проекти. «Королівські жести» дали б підстави для пошуків компромісних рішень. На думку голови постійної депутатської комісії з питань природокористування та природних ресурсів Львівської міської ради Мирона Колодка, доцільно побудувати на місці звалища сміттєпереробний завод із найсучаснішими технологіями. На це потрібно витратити щонайменше три мільйони гривень. Чи такі вже й великі кошти для королівського міста? А скупий, як відомо, платить двічі. Зазвичай тоді, коли «екологічна бомба» вже вибухає.
Поки що питання «зависло». Сторони готуються до нових переговорів.
