На зламі тисячоліть прикарпатський курорт Східниця враз став чимсь на взірець землі обітованої. Про її цілющі води давно відомо. На території курорту, котрий мав статус всесоюзного від 1976 року, — 38 джерел і 17 свердловин вод типу «Нафтуся». Згідно із розпорядженням Президента України від 1998 року Східницю проголошено українською дитячою оздоровницею, але навіть цей статус не забезпечив для неї ані копійки із державної казни на розвиток. Отож донедавна курорт функціонував як багач-бідняк. Східниця із її розкиданими по горбочках санаторіями і пансіонатами все-таки нагадувала село із деякими прикметами міста. А потічки-струмочки й джерела враз стали «золотими» завдяки місцевій ініціативі вкупі із приватним капіталом.
На чому тримається самодостатність селищної ради?
Місцеві мешканці роками топтали «золотий ряст» і попри це годувалися переважно із селянських угідь: робили ставку на натуральне господарство, зокрема на корів-годувальниць. Найпершою прикметою ренесансу стало різке скорочення поголів’я великої рогатої худоби — від кількох сотень до кількох десятків. Нехай молоком, яке коштує дешевше, аніж вода, але потребує такої виснажливої праці, займаються в навколишніх селах. А от перед східницькими газдами відкрилися реальні привабливі перспективи малого бізнесу.
На прикладі Східниці законодавець може вивчати дійовість закону про місцеве самоврядування. Мало хто із голів різних рівнів може сказати так упевнено, як селищний голова Східниці Богдан Дмитришин: закон відкриває великі можливості й перспективи, якщо є ініціатива, розпорядливість і кошти.
Озираючись у недавнє минуле, можна лише подивуватися: чому так довго добирався сюди інвестор? Хто і чому приспав собаку на сіні? Та зрештою нинішні темпи розвитку такі, що, без сумніву, дають можливість наздогнати вчорашній день. Селищний голова Східниці Богдан Дмитришин, якого обрали вже четвертий раз, достойно репрезентує діловий імідж Східниці як самодостатнього самоврядного органу. Він не озирається на патронат старшого брата — Трускавця чи Борислава (а вони, до слова, роками претендували на роль керівної і спрямовуючої сили. — Авт.), коли йдеться про реалізацію комплексної програми генерального розвитку селища-курорту. Геолог за фахом, Богдан Дмитришин добре знає ціну і цінність тутешніх надр і понад усе цінує те золото, що називається людським потенціалом громади. Хтозна як могли б скластися обставини другого народження Східниці, якби не взаємна довіра голови і громади. За Богдана Дмитришина вчетверте проголосували тому, що він не дозволив розбазарити Східницю поміж крутеликами. А така спокуса в повітрі висить! Водночас він поставив взаємини інвесторів із місцевою владою й громадою на такий рівень, коли усі сторони задоволені взаємною вигодою й перспективою. І до того ж, що найважливіше, не потерпає матінка-природа. Бездумному споживацтву одразу ж поставили заслін.
Чи не найважливішою революційною подією у Східниці стало те, що саме місцева приватна фірма «Перспектива» Ярослава Романського взяла в оренду родовище мінеральних вод. І одразу стали анахронізмами два міфи. Перший: мінеральна вода, яка струмочками пробивається з-під землі, — нічийна, а отже, належить усім. Другий: воду заберуть крутелики і продаватимуть її навіть місцевим мешканцям за великі гроші. А «Перспектива» під пильним контролем селищної ради орієнтується на оптимальну рівновагу інтересів зацікавлених сторін. Джерела і бювети, якими опікується «Перспектива», — впорядковані, доглянуті і до того ж доступні для всіх. Вартість води (54 копійки за літр) закладена у вартість путівки. Санаторні заклади приймають майже 400 осіб щодоби, стільки само відпочиває і лікується в приватному секторі, але тут облік споживання води ще не відпрацьовано.
— Якщо використання мінеральної води і надалі буде стихійним і неконтрольованим, біля джерел утворюватимуться великі черги, — вважає Богдан Дмитришин.— Уже тепер ми зіткнулися з тим, що воду 2-С забирають удень і вночі великими ємкостями і в чергу не пробитися навіть селищному голові. «Перспектива» провела обстеження усіх джерел і свердловин разом із Одеським інститутом курортології, захистила свій товарний знак і вже розпочала промисловий розлив двох вод — столової «Східницька заповідна» і лікувальної «Східницька содова».
Джерела мінеральної води і джерела прибутку — в одній сув’язі, і нині від позиції влади залежить дуже багато: їх слід використовувати із думкою про день сьогоднішній і перспективу. Такою є позиція селищного голови. А тому поважні інвестори йдуть до нього напряму, не шукаючи протекції збоку. І вирішують питання із компетентним партнером на рівних. На нинішній день три потужні інвестори вкладають мільйонні кошти в проекти оздоровчих баз і готелів, а отже — і в розвиток Східниці.
Селищний голова, по суті, взяв на свої плечі те, що десятиліттями було не під силу державі. Звісно, інвестиційний клімат не сам собою став сприятливий. Ще від 1992 року, коли Богдан Дмитришин уперше був обраний головою, він взявся за втілення в життя генерального плану розвитку Східниці. Передусім було вирішено проблему водопостачання. На нинішній день Східниця сповна газифікована. Тут заасфальтовані й поремонтовані усі дороги і вулиці. За планом генерального розвитку встигли на 28 відсотків зробити очисні споруди.
— Але від 1994 року розпочалися спад і безгрошів’я, — продовжує селищний голова. — Від 2001 року можемо вести відлік нових революційних підходів у вирішенні життєво важливих проблем. Передусім це стосується екології. Будуватимемо чотири великі й низку малих локальних очисних споруд, бо саме з них має розпочинатися курорт міжнародного рівня. Революційність таких споруд у тому, що вони потребують менших санітарних площ, а ступінь очистки значно вищий, що й потрібно для рекреаційної зони. Такі очисні споруди (розробка українських і чеських спеціалістів) коштують значно дорожче від традиційних, але ми можемо собі це дозволити. Відомо ж, що скупий платить двічі. Ми не ставимо перед інвестором умови щодо внеску у розвиток Східниці. Мовляв, даємо тобі земельну ділянку, але ти мусиш зробити для Східниці те і те. Облаштовуючи свою оздоровницю чи готель, інвестор прокладає комунікації, створює інфраструктуру, і усім цим користуються й місцеві жителі. За собою залишаємо жорсткий контроль: віддаємо земельну ділянку в оренду на три роки і кожних півроку контролюємо, що саме зроблено для втілення проекту. Якби інвестор зволікав і тримав земельну ділянку про запас, договір було б розірвано. Ми готові розглянути кожну цікаву приватну ініціативу. Хто б узявся, до прикладу, за спорудження підвісної канатної дороги — від джерела до джерела? Мене дивує те, що Укртелеком дрімає і не хоче заробляти кошти. Чому у Східниці досі не збудовано нову АТС? Вона швидко окупилась би, адже інвестори потребують телефонного зв’язку. У Східниці вже є мобільний зв’язок. Постарався «Київстар».
Звісно, сам-один у Східниці не воїн. Самодостатність селищної ради тримається на вагомому інтелектуальному потенціалі громади. Серед 2,5 тисячі населення — приблизно 50 відсотків мають вищу освіту. Тут багато лікарів, інженерів. Майже всі випускники місцевої школи стають студентами. Перспектива успішного малого бізнесу спонукала чи не усіх місцевих газд робити ремонти і реконструкцію осель і обійсть. Нинішня Східниця — то великий будівельний майданчик. Будинки сільського типу перетворюються на вілли і котеджі. Санаторії і пансіонати останніми роками також реконструювали свої приміщення, облаштували номери із підвищеним комфортом. Великий і малий бізнес успішно співпрацюють і доповнюють одне одного. Можна, до прикладу, відпочивати у приватній віллі, а господар подбає про те, щоб привести до своїх гостей лікаря для консультації чи масажиста.
Своєю невсипущою енергією й ініціативністю Богдан Дмитришин заразив сусідів — сільських голів Кропивника і Перепростині. Ці населені пункти межують із Східницею, то чому не зробити єдину рекреаційну зону? Щоправда, тамтешні жителі ще не здолали інерції і остраху: позабирають від нас, мовляв, батьківські землі, а що далі?
А далі будуть «Соломія», «Орхідея»...
Місцеві газди дають своїм відпочинковим оселям поетичні назви. Уже пустили коріння міфи про джерело кохання, яке, за переказами, хоч і не підкріпленими науковими розробками, ду-уже допомагає. Це добре, що творча фантазія бойків не заземлилась у питання суто бізнесові. Громада хоче зберегти колорит свого краю, ту неповторну тишу природи, в якій не губиться пісня солов’я у сиренах автомобілів. До слова, сусідній курорт Трускавець дедалі більше набуває ознак великого міста...
Гармонійне поєднання благ цивілізації із благами мальовничої природи, унікальним зцілювальним кліматом — таке надзавдання Східниці. Із цього розпочинається розмова селищного голови з кожним потенційним інвестором. За такої позиції на ловця і звір біжить. Приїжджають сюди інвестори з фантазією, які й самі не хочуть вести свій бізнес лише на окремо виділеній території. Вони думають і про гармонію послуг. Можна, до прикладу, зробити свої точкові пункти серед навколишніх гір і водити чи возити туди гостей. Принагідно виграють і сусіди, які прилучаться до малого бізнесу...
15 жовтня 2000 року вдячні мешканці Східниці звели пам’ятник своєму краянинові Омеляну Стоцькому і відкрили меморіальну кімнату-музей. Це йому, Омеляну Стоцькому, маємо завдячувати тим, що відкрито й досліджено 38 джерел. Безцінним скарбом Східниці є те, що тут сконцентровано джерела мінеральних вод різних типів, а отже, бальнеологічний курорт може приймати на лікування різні категорії пацієнтів. Ось лише окремі характеристики.
Джерело № 1 — це гідрокарбонатно-натрієва кальцієва вода, яку вживають при сечокам’яній хворобі, пієлонефритах. Вода із джерела №2-С (типу «Боржомі», «Поляна квасова») успішно використовується для лікування виразкової хвороби, гастритів, колітів, панкреатитів. Вода із джерела № 15 містить залізо, вуглекислоти, марганець. Аналогів такого джерела в Україні немає. Ця вода особливо сприяє виведенню з організму радіонуклідів, застосовується при різних видах анемій тощо. Перелік можна продовжувати. Тут лікують і вода, і повітря, і трава, і роса. А місцевий храм Петра і Павла збудований пращурами в особливо енергетичному місці. Помолишся тут — і наче на світ народжуєшся заново. Це і зробили східницькі газди...
Львівська область.
