Сьогодні мало хто з людей може похвалитися міцним здоров’ям. І скільки б ми не вимовляли застільних тостів «за здоров’я», воно від цього, на жаль, не додасться. А тому нам прямий шлях до аптеки.

Сам собі знахар

Помічено, що навіть той, хто «не працює на аптеку», відвідує її раз—два на рік. Середньостатистичний громадянин йде до аптеки за першої потреби — купити краплі в ніс, пігулку «від голови» чи презерватив.

Український ринок медикаментозних препаратів пропонує різноманітний асортимент переважно іноземних ліків. Утім, не варто забувати і про старі, перевірені вітчизняні засоби. Фармакологи стверджують, що ліки, виготовлені з української сировини, ефективніші для співвітчизника, ніж західний зразок.

Якщо в аптеці вам запропонують придбати добре розрекламований бальзам Біттнера, поцікавтеся, чи є в продажу вітчизняний аналог, що має такі самі властивості. Пам’ятайте, що приватна аптека зацікавлена в прибутку, тому презентує своїм клієнтам передусім дорогий товар. Мало того, часто аптекар є дилером тієї чи іншої фармакологічної фірми і за реалізацію її продукції одержує додаткову винагороду.

Для довідки:

На медикаменти (у розрахунку на одну людину) в країнах ЄС витрачається близько 250 євро, у Прибалтиці — 25 євро, у Росії — 9 євро, в Україні — 2,5 євро за рік.

Нам — наше за наші гроші

Міністерство охорони здоров’я України оголосило про створення державної програми забезпечення населення лікарськими засобами. Цей документ, нібито, має гарантувати народу доступність медпрепаратів, їх якість і безпеку. Мета цієї програми — виробити національну фармакологічну політику. У рамках якої незабаром повинні бути розроблені спеціальний перелік українських препаратів і стандарти лікування. Ці ліки випускатимуть наші фармапідприємства (всього в Україні їх 150, із яких 7 мають національний стандарт якості GMP). Ті препарати, що вітчизняна фармакологія не може випускати, робитимуть на спільних підприємствах або закуповуватимуть за кордоном.

За даними деяких економічних видань, імпорт на українському ринку ліків становить 46 відсотків від загального обсягу фармпродукції. І хоча минулої зими міністр економіки України, озвучуючи плани Кабміну, заявив, що найближчим часом вітчизняні препарати подешевшають відсотків на 25, реально ціни на ліки зросли. Фахівці пов’язують це подорожчання з 30 відсотковою аптечною фіксованою націнкою, встановленою, а точніше відновленою, торік.

В аптечній системі відсутні правила лікарського обороту: займаючися самолікуванням, хвора людина йде одразу до аптеки, минаючи лікаря. Актуальним стає питання безпеки. Адже, за даними спеціальних досліджень, у 60 відсотків випадків відвідування лікарів не закінчується виписуванням класичного рецепта (на бланку, з печаткою і підписом). І отут на «допомогу» приходить реклама. Під її впливом, населення не тільки розщедрюється, а й поповнює армію хронічних хворих. При цьому ніхто ні за що не відповідає.