Напевно, багато хто із студентів та викладачів Української державної академії залізничного транспорту, повернувшись першого вересня до своєї альма-матер, якусь мить не міг збагнути, куди він потрапив і не вірив очам своїм. За неповні два місяці (від завершення сесії до початку нового навчального року) ошатне, але дуже вже запущене за радянських часів приміщення рідного вузу перетворилося на справжній храм науки.
Академія зустрічала своїх вихованців, викладачів та гостей не лише привітним, затишним сквером, вифранченим фасадом, а й гранітним блиском коридорів, майстерно реставрованими білосніжними східцями, свіжопофарбованими стінами, в які, складалося враження, дизайнери, реставратори, будівельники вклали не лише свій талант, а й душу творця. Не впізнати було й численні аудиторії, актові зали, лабораторії та інші навчальні класи, оснащені сучасною оргтехнікою.
Храм, палац, як часто називають заново відбудовані чи відремонтовані громадські об’єкти ДП «Укрзалізниця» — це не просто промовисті слова, журналістська вигадка, а характерні епітети, що притаманні більшості споруд, які оновлюються, здобувають друге життя під патронатом керівництва «Укрзалізниці». Кажуть, нинішнього року залізнична галузь вклала в свій головний вуз більше коштів, ніж їх було інвестовано за той самий період в усі харківські вузи разом узяті.
Конкурс серед абітурієнтів Української державної академії залізничного транспорту минулого літа був одним із найвищих не лише серед технічних вузів країни, а й, мабуть, серед усіх інших вищих навчальних закладів, які донедавна вважалися найбільш престижними. Середній показник сягнув до шести чоловік на місце, а на окремі спеціальності дотягував до двох десятків.
— Такий наплив абітурієнтів та інтерес молоді до нашого вузу обумовлений передусім тим, — вважає його ректор, доктор технічних наук професор Юрій Соболєв, — що залізнична галузь сьогодні впевнено розвивається. Працювати на залізничному транспорті стає дедалі престижніше. З року в рік імідж «Укрзалізниці» тільки зростає. Одне слово, ДП «Укрзалізниця» — це надійна фірма. А стати студентом одного з її вузів — уже означає зробити перший крок до кар’єри. Бути сьогодні ректором Української державної академії залізничного транспорту не лише почесно, а й досить відповідально. Адже постійно усвідомлюєш, що твоя сьогоднішня робота тільки через роки принесе результати. А вони мають бути не гірші, а лише кращі, ніж ті, котрі маємо сьогодні.
2005 року вуз відзначить свій 75-річний ювілей. Колишній технікум шляхів сполучень пройшов нелегкий шлях еволюційного розвитку, а з 2001 року отримав статус Української державної академії залізничного транспорту. Тепер до її складу входять Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, Донецький інститут залізничного транспорту, шість факультетів, гуманітарний центр, факультет довузівської підготовки, центр міжнародної освіти, ліцей. В академії діє докторантура, аспірантура, магістратура та навчається близько 17 тисяч студентів денної та заочної форми навчання. По суті, це вже величезний політехнічний вуз.
Втім, особливою гордістю академії є її випускники, які зробили значний внесок в сучасний розвиток залізничного транспорту України. Серед них — Міністр транспорту України, генеральний директор «Укрзалізниці» Г. М. Кірпа, колишній міністр шляхів сполучень СРСР М. С. Конарєв, багато інших керівників галузі, начальників регіональних залізниць.
Останніми роками точиться чимало дискусій навколо того, бути чи ні галузевій освіті. Альтернативна точка зору аргументується тим, що, мовляв, відомча освіта, наука як такою може називатися лише умовно, бо не відповідає сучасним освітянським вимогам. Приклад співпраці, партнерських стосунків між УДАЗТ і ДП «Укрзалізниця» якраз спростовує це помилкове уявлення. І мова не лише про те, що занедбаний десятиліттями пам’ятник архітектури, в якому, до речі, розміщувалося ще в дореволюційні часи Управління Північно-Донецької залізниці, приведено в такий царський вигляд і який тепер, без сумніву, привітно зустрічатиме студентів і нинішнього, і наступних віків. Керівництво ДП і «Укрзалізниці», і «Південної залізниці» докладають максимум зусиль для того, щоб вуз не тільки мав ошатний вигляд, а й займав передові позиції з основних показників його діяльності.
Відомо, що ще в царській Росії підготовка інженерів в інститутах залізничного транспорту була найякісніша і найпрофесійніша. Вітчизняний інженер-залізничник цінувався в усьому світі як професіонал своєї справи. І ці знаменні традиції тепер не тільки відновлюють, а й коригують, наповнюють сучасними вимогами і потребами часу.
Залізна, а точніше — залізнична дисципліна, цілеспрямованість, творчий підхід до справи прищеплюються вихованцям з перших днів перебування на студентській лаві. За рівнем технічної оснащеності вуз знову-таки може дати фору багатьом іншим навчальним закладам. А за рівнем комп’ютеризації академія значно випереджає середній показник українських вузів — 500 комп’ютерів уже нині встановлено в аудиторіях та лабораторіях і їхня кількість постійно зростає. До навчальних корпусів від керівництва «Укрзалізниці» постійно надходять і нові зразки сучасної магістральної та рухомої техніки. В Українській державній академії залізничного транспорту працює унікальний викладацький колектив. Із півтисячі викладачів — сімдесят відсотків має вчені звання і ступені, серед яких дванадцять відсотків — професори і доктори наук. За цими показниками, варто відзначити, УДАЗТ випереджає не тільки технічні, а й класичні університети.
Цікава деталь. Якщо більшість вітчизняних вузів дотримується дещо абсурдного для сучасного світу правила «освіта наша — гроші ваші», то завдяки «Укрзалізниці» в академії діє чимало програм, які спрямовані на те, щоб умови одержання освіти були найприйнятніші для студентів і їхніх батьків. Ну а на стипендії, що їх виділяє відомство старанним студентам, можна не тільки якось перебиватися з хліба на воду, а й мати достатньо коштів для нормального прожиття, а то й розваг.
— Мало того, — розповідає ректор, — за сприяння галузі зараз вуз створює так звану кредитно-модульну систему підготовки студентів, яка за кращими європейськими зразками передбачає не лише «втовкмачування» знань в студентські голови під час професорських лекцій, а передусім змушує їх працювати самостійно, творчо, використовуючи якнайширше сучасні можливості комп’ютерних та Інтернет-технологій.
З бурхливим розвитком залізничного транспорту України зросла й реальна, а не паперова потреба в нових наукових розробках. Учені академії одержують замовлення на розробку, впровадження та здачу під ключ важливих об’єктів, що значно економить кошти залізниці за умови розміщення таких замовлень на стороні і водночас добре позначається на статках вузу і вчених, які втілюють свої замисли в життя. Йдеться і про сучасні автоматизовані системи управління залізничним транспортом, і про новітні технології ремонту рухомого і нерухомого майна, і про оригінальні рішення в продовженні термінів експлуатації тунелів і мостів. Особливі досягнення в розробках та удосконаленні рухомого складу. Професор Е. Д. Тартаковський нині один із кандидатів на присудження Державної премії за значні здобутки у цій галузі.
... Театр, як відомо, починається з гардероба. Освітянський, науковий заклад, без сумніву, також з порога. В храмі, де панує культура, освіта, наука, де самі стіни дихають красою і благородством, не місце байдужості й інертності, там завжди присутній дух творчого злету, пошуку, самовіддачі. Адже людина так влаштована, що завжди хоче щось зробити краще, ніж це зробили її попередники. Не знаю, чи замислювалися керівники «Укрзалізниці» над цією банальною істиною, коли приймали рішення про недешевеньку реставрацію своєї альма-матер, але працею своєю вони посіяли зерно розумне і вічне. Спитайте про це будь-кого в академії, і неодмінно почуєте схожу відповідь.
