Карпатська регіональна митниця, до якої входять власне регіональна, Чопська і Закарпатська, обслуговує 400 кілометрів державного митного кордону і межує аж із чотирма сусідніми країнами — Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею. Тому за своїм географічним розташуванням та зоною діяльності вона єдина така в Україні. Інша особливість: закарпатські митники перші в державі почали працювати в умовах запровадження візового режиму сусідами-словаками. На звичний ритм впливали і будівельні роботи. З нашого боку тривала реконструкція міжнародного автомобільного пункту пропуску «Тиса». Довелося тимчасово закрити і «Лужанку» у Виноградівському районі, бо угорці вели реконструкцію свого пункту переходу «Берегшурань». Та попри все митні платежі й інші податки до державного бюджету зросли.
Про це та нашу «європейськість» розмова з начальником Карпатської регіональної митниці, радником митної служби першого рангу Олегом ГОЄЮ.
Візи — не перепона
і не «залізна завіса»
— На закарпатському відрізку митного кордону — сімнадцять пунктів пропуску: один авіаційний, два пішохідні, шість залізничних та вісім автомобільних, — деталізує Олег Гоя. — На часі — відкриття прикордонних переходів із Румунією та Польщею в пунктах перетину Солотвине—Сігет—Мармацієй та Лубня—Волосате. Нині із Закарпаття до сусідів і їм до нас можна дістатися або через Львівщину, або через Словаччину.
— Але ж і Польща, і Румунія мають намір запровадити візовий режим. А він, очевидно, внесе певні обмеження в переміщення через митні кордони і вантажів, і тих же туристів.
— Попервах — цілком можливо. Як було це після запровадження віз з боку Словаччини та Чехії. Саме закарпатські митники перші в Україні зіткнулися з цією проблемою, адже інші регіони з державами з візовим режимом наразі безпосередньо не межують. А ми маємо два такі пункти міжнародного автомобільного пропуску на україно-словацькому кордоні — в Ужгороді та поблизу села Ублі Великоберезнянського району. Спочатку і вантажний, і особливо пасажирський потоки справді значно зміліли. Вони частково змінили своє русло в напрямку Чехії в обхід Словаччини на Польщу. Це для того, аби, їдучи до Чехії, не платити за візи ще й Словаччині.
— Отже, із запровадженням візового режиму Польщею цей потік знову увійде в старе русло?
— Вважаю, так. Але вже й тепер ті, хто перетинає україно-словацький кордон, візовим режимом не надто переймаються. Торік на митному посту «Ужгород» оформлено майже 300 тисяч транспортних засобів, а його колектив переказав до держбюджету митних платежів та інших податків на загальну суму 12 мільйонів 635 тисяч гривень, або у 2,3 разу більше, ніж було в 2001 році.
— До речі, про «Ужгород». Він потребує такої само реконструкції, як міжнародний автомобільний пункт пропуску «Тиса» на україно-угорському кордоні поблизу Чопа, що з вересня минулого року набув справді європейського вигляду.
Принцип труб різного діаметра
— Готуючись до вступу в ЄС, словацька сторона вже провела реконструкцію та розбудову митного поста «Вишнє Немецке» на словацько-українському кордоні. Зроблено це в основному на кошти, виділені за спеціальною програмою. А от на митному посту «Ужгород» від часу Олімпійських ігор 1980 року в Москві жодної реконструкції не велося. Тож і проблем тут зійшлося чимало. Найперша —синхронізувати роботу обох суміжних митних постів. Інакше на нашому, коли потік вантажів зросте, виникатимуть «тромби». Адже тут лише по однй смузі на в’їзд і на виїзд. Ними рухаються і вантажівки, і легковики, і автобуси.
Комплексною програмою розбудови Державного кордону України передбачена реконструкція й цього міжнародного автомобільного пункту пропуску. Перший етап передбачає спорудження власне нового терміналу автотранспорту із пропускною спроможністю 500 вантажних автомобілів щодоби. Другим етапом стане реконструкція наявної митної інфраструктури із пропуску пасажирського автотранспорту, тобто потоки ці будуть розмежовані. Тоді ми зможемо працювати в такому само темпі, як і сусіди. Нині ситуація, образно кажучи, нагадує таку, за якої вміст труби більшого діаметра треба пропустити через трубу меншого.
Менше пільг — багатша казна
— Нещодавно Карпатська регіональна підбивала підсумки роботи за минулий рік. Нині вже можна вести мову про її внесок у загальнодержавну скарбницю. Тож яким він є?
— Одним із найрезультативніших з-поміж інших митниць України. Торік він становив 242 мільйони 200 тисяч гривень, тобто на 126,2 мільйона більше, ніж було в 2001 році. Частка Закарпатської митниці — 62 мільйони 500 тисяч, Карпатської регіональної — 75 мільйонів 500 тисяч, Чопської — 104 мільйони 200 тисяч гривень.
— За рахунок чого досягнуто таке різке зростання?
— Протягом останніх двох років чинне законодавство істотно обмежило застосування вексельної форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності та пільги в їх оподаткуванні. Серйозним джерелом поповнення митних платежів є розмитнення транспортних засобів, які ввозяться в Україну, безпосередньо при перетині кордону. Робиться це цілком прозоро, згідно з тарифами, і жодні хитромудрі оборудки тут не проходять.
— Але митні збори теж мають свою «стелю», а вона, звісно ж, не гумова...
— Безперечно. Проте й кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щорік зростає. Нині в зоні наших трьох митниць акредитовано їх майже 4 тисячі. Проте активно працюють поки що лише 1600. Кількість пасажирів і транспортних засобів, які перетинають митний кордон, зросла на 15—25 відсотків. Не меншає, на жаль, порушників митних правил. У зв’язку з цим додалося клопотів й нам, проте значно зріс коефіцієнт корисної дії нашої роботи.
Торік оформлено близько 110 тисяч вантажних митних декларацій проти 90 200 в 2001 році. Заведено майже 3 тисячі справ про порушення митних правил на суму 32 мільйони 693 тисячі гривень та порушено 41 кримінальну справу про контрабанду на суму 9 мільйонів 439 тисяч гривень.
Нині наші функції — не просто контролювати надходження платежів і податків від підприємців, а й тісно співпрацювати з ними, а отже, прогнозувати надходження. На основі таких прогнозів і визначаються контрольні завдання. Додам, що в рамках Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області реалізується 82 інвестиційні проекти на загальну суму 242,7 мільйона доларів США. До складу постійно діючої експертної ради при облдержадміністрації з питань розгляду інвестиційних проектів входить і представник Карпатської регіональної митниці. Кожен проект вивчають у відповідних підрозділах митниці й лише після цього дають експертний висновок. Кожна гривня витрат нині обертається 13 гривнями 40 копійками прибутку, а це десь на 4 гривні більше, ніж було рік тому.
Інтерв’ю вів Іван ГУДЗОВАТИЙ.
