Вечірнє засідання 22 жовтня
Народні депутати продовжували розгляд основних засад внутрішньої і зовнішньої політики. Геннадій Удовенко представив свій законопроект, основними положеннями якого, зокрема, є верховенство права, відкритість зовнішньої політики, розвиток відносин з іншими державами на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності. Основна ідея законопроекту — європейський та трансатлантичний вибір України, завдяки якому наша країна уникне «політики багатовекторності», вступить до НАТО і стане повноправним членом Європейського союзу та впливовою регіональною державою.
На лідерство у Східній Європі посилався у своєму законопроекті і Олег Білорус. Утім, зовнішньополітичні й зовнішньоекономічні зносини він відніс до прерогативи виконавчої влади.
А на думку голови Комітету ВР у закордонних справах Дмитра Табачника, вісім авторських законопроектів мають «занадто чітке ідеологічне забарвлення» і багато констатуючих, а не нормативних положень. Однобічна орієнтація на ЄС і НАТО, на його думку, загрожує стратегічному партнерству з Росією. Він запропонував сесії відкласти розгляд цих законопроектів і утворити тимчасову спеціальну комісію з підготовки та доопрацювання двох окремих документів — про засади внутрішньої і зовнішньої політики.
Комуністи агітували за проект Петра Симоненка, яким «передбачено припинення приватизаційного, податкового, банківського безладдя». І яким, на їхнє переконання, забезпечується встановлення вигідних зв’язків з Росією при продовженні інтеграції у світову економіку.
Роман Зварич від імені Комітету ВР з питань європейської інтеграції рекомендував відхилити законопроекти Симоненка, Білоруса, Мороза і Павловського, бо вони можуть знищити ринкову економіку і створюють жорсткий протекціоністський режим.
Лідер НДП Валерій Пустовойтенко висловив упевненість, що в такому законопроекті має йтися про правлячу коаліцію, опозицію та коаліційний уряд. На переконання Ігоря Осташа, який підтримав законопроект Білоруса, у документі має обов’язково зазначатися правонаступництво України після розпаду Радянського Союзу.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що збалансований документ має бути «компромісом в українському суспільстві», який повинен окреслювати жорсткий, прагматичний курс, побудований на національних інтересах.
Дуже емоційним вийшло обговорення і законопроектів про порядок звернення (відчуження) приватного майна та про реприватизацію майна в Україні. Перший законопроект, за словами заступника голови Комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира Матвєєва, визначає правові, економічні, організаційні основи вилучення об’єктів права приватної власності на користь держави чи комунальної власності з ініціативи власника чи проти його волі.
Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк, доповідаючи другий проект закону, який, за її словами, поставить у правові рамки недбалих прихватизаторів, акцентувала увагу на прозорості і відкритості. В документі, зокрема, описано принцип добору підприємств, які підлягають реприватизації.
Сесія 295 голосами ухвалила проект постанови про заходи стосовно забезпечення теплом житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров’я, культури та інших об’єктів соціальної сфери, що опалюються від централізованих мереж теплопостачання.
