Як уже повідомляла наша газета, у Горлівці Донецької області відкрито історико-літературний музей Василя Стуса. Музей матиме дві філії: у Вінниці, на батьківщині поета, і в Донецьку. За задумом організаторів кожна із філій працюватиме за власною тематикою: «Василь Стус — жертва тоталітарного режиму» (Горлівка), «Мій край — Поділля» (Вінниця), «Василь Стус і світова література» (Донецьк).
— Народжений на Поділлі, Стус виріс і сформувався як професіонал та інтелігент у Донецьку, — каже голова оргкомітету зі створення музею Олег Федоров. — Саме духовність поета, його самовіддана любов до свого народу здатні стати символом та підгрунтям національної ідеї незалежної української держави, що духовно поєднує громадян усіх націй на теренах України. Адже низка міфів, зокрема про протистояння Сходу і Заходу, серйозно заважає порозумінню. Тому необхідно грунтовно вивчати творчу особистість та ідеї Стуса, осмислити його бачення національної ідеї. Донбаський історико-літературний музей поета має для цього необхідний потенціал.
Із Горлівкою пов’язані два роки життя Стуса: тут, у школі № 23, молодий випускник Донецького педінституту розпочав у 1961 році свою трудову діяльність після армійської служби. Тут, у горлівському літературному об’єднанні, лунали його перші поезії. Ось як згадує про один із таких виступів донецький письменник Іван Костиря: «Неймовірно тихо стало в залі. Ні тобі звичного перешіптування, ні дотепних реплік чи жартів, як це бувало на інших засіданнях. Та й не дивно: не було у віршах Стуса жодної згадки про «гудки», що кличуть на звитяжну працю задля світлого майбутнього, ні закликів на кшталт «Партія веде!» Навіть про природу він писав з якоюсь філософічністю, підтекстом, а то й з образним художнім натяком на соціально гострі, пекучі проблеми того часу».
Музей створено на громадських засадах: місцевий завод «Еластомер» надав та відремонтував приміщення. Сприяли відкриттю музею Всеукраїнський фонд ветеранів МВС, творчі спілки, колектив єдиної обласної української газети «Донеччина», горлівський міський голова Віктор Рогач.
— Нашу ідею підтримав син поета Дмитро Стус, добре знаний в Україні літературознавець, — продовжує голова оргкомітету. — Нам дуже допомогло товариство «Меморіал імені В. Стуса» на чолі з народним депутатом України Лесем Танюком, його помічниця Валентина Скачко. З ентузіазмом відгукнулися відомі правозахисники Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко. Основна копітка робота лежала на плечах членів оргкомітету Віктора Дідківського, Петра Бондарчука, Вадима Оліфіренка, Вадима Пєунова, Станіслава Жуковського, Дмитра Хвостового, Валерія Гуржія, Володимира Нікольського. Останній, з дозволу Дмитра Стуса і за сприяння СБУ, досліджував у Києві дві справи поета. Наш донецький науковець став одним із небагатьох, хто отримав доступ до цих документів.
Вітання донеччанам із нагоди відкриття музею надіслали керівники Вінницької обласної ради та обласної держадміністрації, міський голова Вінниці, а також голова комітету в закордонних справах Верховної Ради України Дмитро Табачник. Цього дня, 4 вересня, розпочала свою роботу філія музею у Вінниці.
Серед більш ніж тисячі експонатів горлівського музею —студентські конспекти поета, зразки виробів, що він виготовляв у «зоні», книжки, газетні публікації і навіть клаптик тканини з тюремної «роби». «Долі не обирають. Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас». Ці слова, сказані колись Василем Стусом, могли б стати епіграфом до експозиції.
Але організатори прагнуть, щоб новий заклад став не просто меморіалом, а осередком виховної роботи, своєрідним духовним центром в індустріальному краї. Передбачено оформлення стендів з інформацією про розвиток літератури в Донбасі, про репресії 30-х років. У роботі музею візьме участь дискусійний відеоклуб, а правозахисна група надаватиме практичну допомогу громадянам. У планах оргкомітету — видати двотомник вибраних творів поета, зняти відеофільм про його творчість, заснувати літературну премію імені В. Стуса. А наступного року до 65-річчя з дня народження поета відкриється філія музею в Донецьку.
