Глибока чи мілка бідність — однаково

Символічним народні депутати назвали те, що друга сесія парламенту розпочала роботу з пекучого питання — інформації про заходи Кабінету Міністрів з реалізації стратегії подолання бідності.

Межу бідності по-українськи офіційно встановлено —175 грн. сукупних витрат на одного дорослого. І хоча багато народних депутатів називали цю межу «злочинною», бо то всього-на-всього половина мінімального прожиткового мінімуму — 342 грн., але така вона є.

Як свідчать дані державної статистики, у першому кварталі 2002 року за цією межею перебували 23,3 відсотка українських сімей. Більше половини з них — 54,9 відсотка —становили особи, які страждають від найглибших форм бідності (чи вмер Данило, чи галушкою вдавило), чиї сукупні витрати в розрахунку на умовно-дорослого були нижчі за 140 грн. У півтора разу більше бідних сімей у сільській місцевості, ніж у великих містах. Найскладніша ситуація з бідністю спостерігається у Закарпатській області — 46,6 відсотка, Автономній Республіці Крим — 38,4, Хмельницькій — 36,8, Херсонській — 36, Миколаївській — 35,6, Волинській — 35,5, Луганській — 33,1 відсотка.

Указом Президента від 15.08.2001 року затверджено стратегію подолання бідності. Цей документ, в основі якого макроекономічна стабілізація, економічне зростання, посилення соціальної спрямованості реформ, окреслив шлях, спрямований на подолання і зменшення масштабів бідності та ліквідації її найгостріших форм. На основі стратегії уряд затвердив свою комплексну програму реалізації її першого етапу — 2001—2002 роки.

З доповіддю виступив Міністр праці та соціальної політики Іван Сахань, який, зокрема, назвав незаперечні факти зростання реальних доходів населення. За сім місяців нинішнього року реальна зарплата зросла на 18,8 відсотка і перевищила прожитковий мінімум на 3 відсотки. Ці показники зафіксовано у 12 регіонах.

Зростання рівня оплати праці позитивно вплинуло на наповнення бюджету Пенсійного фонду, що дало змогу протягом минулого і поточного років провести п’ять підвищень трудових пенсій, в середньому на 61 відсоток. Поступово стабілізується ситуація на ринку праці — скорочується кількість безробітних. Вона зменшилася на 365,4 тисячі чоловік. Проте темпи цих позитивних зрушень, наголосив доповідач, не можуть задовольнити уряд. Доходи значної кількості українців все ще нижчі за прожитковий мінімум. Отже, головне стратегічне завдання —поступове наближення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії та інших соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму.

У співдоповідях голови Комітету з питань соціальної політики і праці Василя Хари та голови Комітету ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петра Цибенка, виступах народних депутатів виконання програми було піддано різкій критиці. Досі, наприклад, не вирішено питання вчасності та повноти виплат заробітної плати, зокрема у вугільній промисловості, сільському господарстві, на транспорті, а також у регіонах. Кожному п’ятому із загальної кількості працюючих не виплачено вчасно заробітну плату.

Основну частину бідних становлять сім’ї, в яких є діти до 18 років. В особливій скруті багатодітні родини. Але чи не найбільше від бідності потерпають пенсіонери. Середня пенсія становить половину прожиткового мінімуму, за межею бідності опинилися майже 9 млн. ветеранів праці.

Однією з найгостріших причин бідності стало безробіття. В країні 2,4 млн. працездатних осіб — безробітні. Особливо великий рівень безробіття у Кіровоградській, Сумській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

Не вирішено питання виплати заощаджень громадянам України, яке є одним із соціально найгостріших у суспільстві. З бідністю пов’язана і тенденція скорочення населення країни. За попередніми даними останнього перепису, станом на 1 липня 2002 року в Україні проживали 48,416 млн. осіб. Скорочення становить майже 3 млн. осіб. Тільки за 6 місяців поточного року населення країни зменшилося більш як на 200 тисячі осіб — народилося 185,92 тисячі осіб, пішло із життя 385,557 тисяч осіб. У проекті постанови з обговореного питання, який буде проголосовано у четвер, зазначається, що Кабінет Міністрів України не прийняв дійових заходів для ліквідації причин бідності, зокрема, конкретного і результативного вирішення питань соціальної спрямованості економіки для подолання цього явища. Запропоновано низку заходів для поступового виправлення становища.

Роботу Кабінету Міністрів України з реалізації стратегії подолання бідності пропоновано визнати недостатньою.

На дні уряду було також заслухано інформацію Кабінету Міністрів про здійснення державної політики з виконання законів України «Про природно-заповідний фонд України» і «Про охорону культурної спадщини» та про дотримання посадовими особами вимог чинного законодавства стосовно Національного заповідника «Хортиця» та інших історико-культурних заповідників природного заповідного фонду.

Доповідали Міністр екології та природних ресурсів України Сергій Курикін, Міністр культури і мистецтв Юрій Богуцький, співдоповідь зробили перший заступник голови Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць, голова Комітету ВР з питань культури і духовності Лесь Танюк, голова Спеціальної комісії ВР з питань приватизації Валентина Семенюк. З обговорених питань буде прийнято відповідні постанови.