Ціна — нижче смішної

Тут є все: курчата й поросята, телята й козенята, меблі і холодильники, хліб і до хліба, брюки, цвяхи й фарби...

Нема паритету цін. На Гоголівському ринку цап коштує менше, ніж кошеня на столичному Пташиному. А овочі-фрукти, торгуючись, ви можете придбати за ціною... нижче смішної.

Конче потрібна «жива» копійка. У базарний день селянин ще може, як циган, поторгуватись. У будень з ним ніхто й розмовляти не захоче.

Не бажаєш обмінювати кілограм картоплі на кілограм кавуна? Гуляй, дядьку Василю. А ви, тітко Маріє, не хочете? От і добре, нате вам зелененького за відро «другого хліба»... І хіба тому спекулянту доведеш, що картоплю треба посадити, тричі просапати, від жуків зберегти й викопати... А смугаста ягода лише сонця й потребує.

Та повернімося на базар в останній день літа. Рибу аж з Полтавщини тут продали за годину-другу. Булки від приватного і державного хлібопеків — теж. А ось городину, дари полів... Шкода, не маю рефрижератора. Закупив би за безцінь помідори-огірки і, як у старі добрі часи, — на північ Росії...

Вибач, трудівнику поля, не закуплю. І у вас, бабусю, усе насіння не придбаю. І у вас, діду, кошиками не розживусь. Грошей катма. Мені б у цей день дітей задовольнити — у школу-інститути йдуть завтра.

Продавців зошитів-підручників на базарі аж троє. Асортимент найбагатший — у Ніни Михайлівни.

Усмішка на обличчі, енергійні рухи свідчать про успішну торгівлю.

— Що беруть? — перепитую симпатичну жіночку.

— Усе, якщо є гроші: альбоми, підручники, зошити, карти. Частіше б отой першовересень був.

Гуде ринок, як у Сорочинцях. Хай масштаби не ті, але дух тут базарний. Меншість пропонує, а більшість торгується. І не тому, що циганської чи кавказької породи. Базар багатий, та в кишенях вітер гуляє.

— Оцю обкладинку я взяла б, але за гривню п’ятдесят.

Яка там гривня п’ятдесят, коли держава продає за гривню вісімдесят! Поговорили, побідкались, розійшлись.

Без обкладинки можна прожити. Без віри в те, що вона для всіх стане колись доступною — важче. Чи розуміють це ті, хто на кожному кроці закликає нас створювати ринкову економіку? Чи бували вони на Гоголівському (Іванівському, Мелітопольському, Старобельському) базарах?

Їхня присутність там, на жаль, відсутня, як сказав би місцевий дотепник. Тому козеня і коштує менше, ніж кошеня...