У біографії кожного успішного підприємця можна відшукати «крутий віраж долі». Для 28-річного відставного козака Олександра Ханжонкова таким віражем стали перші відвідини кінотеатру, а точніше «біографа» — саме так раніше називався цей заклад. Кіномистецтво захопило юнака: вже тоді він передбачив, що фільми стануть однією з найулюбленіших розваг публіки. Йшов 1905 рік. На п’ять тисяч рублів допомоги, яку отримав як колишній військовий, він вирушив до Франції, де і придбав стрічки. На батьківщині картини розійшлися миттю.
Це був лише початок. Ханжонков заснував фірму з продажу кінострічок, а згодом — власну студію, де до революції було відзнято майже 300 картин. Олександра Олексійовича можна назвати геніальним менеджером і продюсером, однак у соціалістичній державі його талант був непотрібний. Наприкінці 20-х років у філію Ялтинської кіностудії Ханжонков подав пропозицію про «переведення чорно-білого зображення у колір за допомогою різних технічних засобів». Проект підняли на сміх...
Із Донбасом прізвище першого вітчизняного кінопромисловця стали пов’язувати відносно недавно. Тривалий час його вважали уродженцем нинішньої Ростовської області Росії. Та краєзнавці уточнили: майбутній засновник студії і кінотеатрів народився 8 серпня 1877 року в селі Ханжонкове, на території теперішньої Макіївки. Саме тут жила родина збіднілого поміщика, відставного козака-офіцера Олексія Ханжонкова. Його прізвище увічнене в назві одного із селищ Макіївки, хоча переважна більшість його мешканців навряд чи знають нині про славетного земляка.
Минулого тижня під егідою Донецької обласної ради святкували 125-річчя з дня народження Олександра Ханжонкова. Делегації кінематографістів України та Росії «пішли в народ»: на творчих зустрічах, а то й просто на вулицях Макіївки можна було зустрітися із Тамарою Сьоміною, Іриною Алфьоровою, Миколою Оляліним, Олегом Стриженовим тощо.
Гості-кінематографісти відвідали «родинне гніздо» Ханжонкових, відкрили меморіальну дошку на будівлі однойменної залізничної станції, заклали пам’ятний камінь і посадили дерева в селищі Нижня Кринка. Мабуть, такого «культурного десанту» ця околиця Макіївки ще не бачила. Святкування продовжилося в Краматорську, на батьківщині славетного актора Леоніда Бикова.
Історичну тематику фестивалю вибрали не випадково. Адже наш земляк був неперевершеним саме у висвітленні минулого. Його «Облога Севастополя» мала шалений успіх, а цар Микола ІІ саме після перегляду цієї стрічки обклав кіно податками — прибутковість нового виду мистецтва була очевидна. Москвичі також привезли з собою сценарій художнього фільму про Олександра Ханжонкова: картина чекає на свого спонсора. Не виключено, що серед сучасних донецьких підприємців знайдеться талант, гідний першого вітчизняного кінопромисловця. І тоді епізоди з життя земляка оживуть на великому екрані.
