Вкладати свої гроші в амбулаторію на утриманні районного бюджету селяни вважають економічно вигідною справою.
Десь у глибинці скаржаться на бідність медицини та нестачу бюджетних коштів для неї. А в селі Музиківці Білозерського району Херсонщини громада вкладає власні кошти в охорону здоров’я не тільки з міркувань доброчинності.
Це насамперед економічно вигідно. Розрахунки прості: задля того, щоб здати звичайний аналіз сечі, крові на цукор чи рівень холестерину, донедавна місцевим жителям доводилося їздити до районної лікарні. А від Музиківки до райцентру Білозерка дві з половиною години автобусом. Туди-звідти виходить п’ять годин та ще й поки черги до лабораторії дочекаєшся — день і пропав. Ще й 25 гривень на оплату дороги викладай. От селяни й вирішили, що дешевше буде один раз оплатити створення власної лабораторії при сільській лікарській амбулаторії загальної практики, ніж постійно витрачати час та гроші на поїздки до райлікарні. Сказано — зроблено: місцеві підприємці склалися і придбали не тільки апаратуру для біохімічних аналізів, а й рентгенівський апарат, оксигенератор і навіть масажне ліжко подарували. Витратили на нове обладнання понад сорок тисяч гривень, зате сьогодні амбулаторія в Музиківці за рівнем медичного сервісу та комфортності багато в чому не поступається навіть тій-таки райлікарні. Адже в рамках проекту ПРООН громада отримала ще 160 тисяч гривень на встановлення в її приміщенні 22 нових металопластикових вікон та дверей, ремонт медичних кабінетів.
— Нині лікарську амбулаторію передали на утримання районного бюджету. Однак незалежно від відомчої приналежності об’єкта він був і залишається життєво важливим для громади. Адже послугами медзакладу користуються не тільки 2700 мешканців Музиківки, а ще й 1300 жителів сусіднього села Східного. До того ж тільки в нашому селі 160 стареньких, чий стан здоров’я потребує постійного лікарського нагляду, але їм фізично вкрай важко відвідувати лікарню в райцентрі. Тому ми й надалі збираємося підтримувати сільську медицину, хоча настрої у спонсорів нині суперечливі, — каже сільський голова Музиківки Олександр Лейбзон. — Раніше все було зрозуміло: амбулаторія перебувала на балансі сільської громади, і жителі села вважали цілком природним за можливості вкладати в її розвиток частину своїх доходів. Тепер у рамках реформи системи охорони здоров’я вона перейшла у відання району. І коли під час зустрічей із підприємцями мова заходить про нові пожертви, одразу постає запитання: а чому ми повинні давати гроші на об’єкт, яким має опікуватися не сільська, а районна влада? От і доводиться пояснювати, що приналежність змінилася, та сама амбулаторія нікуди із села «не втече» і за будь-яких обставин працюватиме для людей.
Херсонська область.
