Науково-дослідницькими конференціями й літературними вечорами відзначили волиняни 89-ті роковини смерті геніальної поетеси Лесі Українки. На тлі вшанування пам’яті класика світової літератури вкотре постало питання про відтворення і збереження мальовничого урочища Нечимне, яке надихнуло Лесю на створення нетлінної драми-феєрії «Лісова пісня».
Цей чарівний куточок незайманої поліської природи досі дихає легендами про лісових казкових персонажів. Однак з роками він втратив свою неповторність. Вирубано віковічні могутні дуби, лісові галявини і стежки заросли чагарниками, невпинно міліє диво-озеро. Пішов за димом оригінальний музейний будиночок, який нагадував хату-хижку дядька Лева з «Лісової пісні». Перетворилася на місячну поверхню занедбана дорога до урочища.
Краян дивує, що природоохоронці не викорінюють байдужість до пам’ятного місця за допомогою закону. Адже ще 1980 року згідно з постановою тодішньої Ради Міністрів України тут було створено ландшафтний заказник «Нечимне». Щоправда, через кілька років тутешній колгосп облаштував у заповіднику вигін для телят. Громадська худоба і досі пасеться в урочищі. Зі слів лісівників, для відтворення Нечимного потрібно не так і багато. Насамперед слід прокласти путній шлях до Лесиного куточка, заборонити випас худоби, розчистити місцину від повалених напівзогнилих дерев. Така перспектива покладе початок і сільському зеленому туризмові, про який так багато гомонять на державному рівні.
Волинська область.
