Ухвалення парламентом нового закону про судоустрій в Україні поставило крапку в тривалій дискусії про вітчизняну систему судочинства. Набравши чинності з 1 червня 2002 року, він визначив перехід до чотирирівневої системи судової гілки влади та появу нових інституцій — державних судових адміністрацій, апеляційних, касаційних і спеціалізованих судів. Однак утілення судової реформи в життя потребує конкретних кроків: передусім змін до багатьох законів та коштів.
На виконання закону про судоустрій 15 липня Міністерство юстиції подало на розгляд Кабміну проекти трьох процесуальних кодексів: Кримінального, Цивільного і Господарського, а також підготувало один синтезований закон про внесення змін до кількох десятків чинних законів, якими керуються у своїй діяльності суди, — Кодексу законів про працю, Житлового, Земельного та ін. Мін`юстом підготовлено і проекти указів Президента про створення Вищого апеляційного та касаційного судів та державних судових адміністрацій, зміни до десятків постанов уряду. Однак саме тут і розпочинаються парадокси. «При ухваленні закону про судоустрій не було дотримано вимог Бюджетного кодексу України і не внесено змін до закону про Державний бюджет на поточний рік, — каже Міністр юстиції України Олександр Лавринович. — Законом про Держбюджет-2002 не передбачено жодної копійки витрат на утворення додаткових судових інституцій. Тому виходи два: або передбачити джерела фінансування через зміни до закону про Держбюджет, або змінити в законі про судоустрій терміни». Кабмін запропонував другий варіант — відкласти появу нових судових інституцій ще на півроку, але на сьогодні цей проект ще не розглянуто парламентом.
Заключним етапом судочинства є виконання судових рішень. І тут проблем не менше. Після набрання чинності Законом «Про державну виконавчу службу» три роки тому інститут судових виконавців реформовано в окрему Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Мін`юсту. Статистика роботи державних виконавців свідчить про їх значні здобутки: торік кожен державний виконавець стягнув на користь держави понад 236 тисяч гривень, загалом 4,6 млрд. грн. Водночас обсяг роботи та штатна чисельність органів Державної виконавчої служби не в змозі забезпечити своєчасне виконання судових рішень. Як заявив Міністр юстиції Олександр Лавринович, сьогодні в державі виконується лише кожне четверте судове рішення. Виправити становище має постанова «Про підвищення ефективності діяльності органів Державної виконавчої служби України» та законопроект про внесення змін до законів «Про Державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» та «Про банки і банківську справу».