Ранкове засідання 18 березня


Від самого ранку було зрозуміло: парламентський день буде напрочуд насиченим. Адже розглянути депутати мали не лише порядок денний на середу, а й законопроекти, які були внесені, але не розглянуті у вівторок.
За словами Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, є низка питань, які мають бути внесені в порядок денний сесії, щоб комітети могли їх розглянути. Це, зокрема, проект, який передбачає здешевлення ліків. «Маємо один раз і назавжди побороти тендерну проблему, яка призводить до нескінченних посередників та зростання цін», — зауважив глава
парламенту.
Він нагадав також, що має два борги — не підписані закони. Перший — про заборону російських телесеріалів. В. Гройсман нагадав, що у день розгляду законопроекту була зареєстрована постанова (автори Юрій Бойко та Михайло Папієв), яка зупинила можливість підписання законопроекту Головою Верховної Ради. «Відповідно до Регламенту, маємо розглянути цю постанову. Якщо вона не буде підтримана, шлях до підписання проголосованого законопроекту буде відкрито», — сказав він.
Другий борг, за словами керівника парламенту, стосується питання дерегуляції. В. Гройсман зауважив, що депутати ухвалили законопроект         № 1580 щодо дерегуляції. Але його не було підписано, оскільки в кінцевому варіанті документ містить дві норми, які суперечать одна одній. «Маємо видалити несправедливість, яка передбачала можливість запровадження інших платних послуг, крім адміністративних», — сказав він.
Проект постанови «Про скасування рішення Верховної Ради України від 5 лютого 2015 року прийняття в цілому як закон проекту закону про внесення змін до деяких законів щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» (реєстр. №1317-П) сесія розглянула першочергово.
На думку авторів постанови, під час ухвалення законопроекту було грубо порушено вимоги Регламенту. Зокрема, ст. 117, 120 та 121, а тому він не може вважатися прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у передбачений Регламентом спосіб.
Водночас представник Регламентного комітету Павло Пинзеник зауважив, що деякі порушення під час розгляду законопроекту справді мали місце, але комітет не вважає їх критичними. Тому пропонує депутатам визначитися щодо цієї постанови шляхом голосування. Документ підтримав лише 41 парламентарій. Тож постанову відхилено, а вже проголосований законопроект буде підписано.
Так само сесія 252 голосами підтримала законопроект «Про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» (реєстр. № 1580).
Сесія відхилила урядовий законопроект про внесення змін до деяких законів України (у сферах теплопостачання та житлово-комунальних послуг). Документом передбачалося внести зміни до законів: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг». Ними унеможливлюється встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні нижче економічно обґрунтованих витрат. Депутати розкритикували урядовий проект закону. За основу його підтримало лише 159 обранців.
Проект закону про внесення змін до деяких законів (у сферах теплопостачання та житлово-комунальних послуг) з парламентської трибуни доповів в. о. голови Фонду держмайна Дмитро Парфененко. За його словами, цей закон важливий для стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України». Зокрема, через надання компанії дієвих механізмів для стягнення заборгованості з підприємств-боржників за спожитий газ. «За оперативною інформацією НАК, сьогодні в органах виконавчої служби перебуває майже 1300 проваджень на загальну суму понад 7 млрд. гривень. З них майже 200 проваджень -на суму майже 3 млрд. грн. зупинено або у зв’язку з банкрутством боржників, або через мораторій», — наголосив Д. Парфененко.
Утім, більшість народних депутатів законопроект розкритикували. Зокрема, Олександр Домбровський (БПП) зауважив, що проект лише на перший погляд є фундаментальним, по суті ж, він не вирішує проблеми фінансування НАК «Нафтогаз України».
Іван Крулько («Батьківщина») вважає, що у разі ухвалення закону, у боржників НАК «Нафтогаз», а це державні підприємства, відбиратимуть майно. «Це форма нової так званої приватизації, а насправді, розкрадання державного майна», — сказав він. Тож головуючий запропонував відправити проект на доопрацювання. Проте ця пропозиція не дістала підтримки сесійної зали. Тож проект вважається відхиленим.
У першому читанні та в цілому сесія ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації».
Тим часом від імені двох фракцій — «Батьківщина» та «Самопоміч» — Юлія Тимошенко виголосила заяву. Вона, зокрема, зауважила, що відповідно до офіційної заяви ОБСЄ, в Донецькому аеропорту на повну потужність використовується важка артилерія. «Сьогодні вночі знову троє загинули, 12 поранених, понад 20 разів було обстріляно з важкої артилерії населені пункти України. Люди гинуть, тече кров, іде війна. Але водночас ми не можемо, як країна, покладатися на ті стратегії, які досі не дали результату», — сказала вона.
Тому, наголосила лідер «Батьківщини», першими питаннями маємо не заборону російських серіалів розглядати. «Маємо, і у нас є всі правові підстави, звернутися до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, втягнути керівництво РФ у кримінальний міжнародний процес і притягнути їх до відповідальності за кожного вбитого сина в Україні, за кожного вбитого батька, за кожну дитину, яка позбавлена життя, за кожен населений пункт, залитий кров’ю», — констатувала Ю. Тимошенко.
Вона нагадала, що четвертого лютого парламент ухвалив постанову про визнання Міжнародної юрисдикції Гаазького трибуналу для України в окремому порядку. «Ми, як парламент, звернулися до Міністерства юстиції і зобов’язали його повідомити секретаріат Міжнародного кримінального суду, що ми визнали його юрисдикцію. В Україні вже мусили бути спеціальні слідчі Гаазького трибуналу і разом з прокуратурою та СБУ працювати над збором доказів. Не зроблено нічого», — наголосила Тимошенко.
З огляду на це лідер «Батьківщини» вимагає, щоб у четвер або п’ятницю до парламенту були запрошені представники Мін’юсту, уряду та Генпрокуратури зі звітом про те, що зроблено. Крім того, Ю. Тимошенко акцентувала увагу на санкціях. За її словами, жодне російське підприємство досі не конфісковане, жодна санкція не застосована.
У свою чергу Голова Верховної Ради повідомив, що направить це звернення до уряду, проте відповіді на ці запитання доцільно буде почути під час години запитань до уряду в п’ятницю. Водночас він виступив з ініціативою створити невелику експертну групу з числа представників фракцій, комітетів, Міністерств закордонних справ та юстиції, котра напрацювала б рішення, які у цьому контексті має ухвалити український парламент.
На початку ранкового засідання Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять загиблих у зоні АТО дітей.

Микола Княжицький, Вікторія Сюмар, Антон Геращенко.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.