Одна з головних новин минулого тижня — Кабмін уже замислився про бюджет-2016. І навіть схвалив проект основних напрямів головного фінансового документа. Серед пріоритетів, як і слід було очікувати в зв’язку з бойовими діями, — розвиток озброєння і військової техніки. Показники розрахунків представлені нижче, хоча варто зазначити, що багато із цих цифр диктує ціна на блакитне паливо. 

Минулого тижня і тут удалося добитися певних зрушень. У підписаній між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом» додатковій угоді до контракту ціна за кубометр газу значиться достатньо прийнятна: 248 доларів. Це на 20—30 доларів нижче за вартість реверсу з об’єднаної Європи. Незважаючи на переговірний успіх, поповнювати сховища й робити запаси на зиму ми не поспішаємо. У квітні «Нафтогаз» перерахував «Газпрому» лише 30 мільйонів доларів передоплати. Можна припустити, що в української компанії недостатньо власних обігових коштів для закупівель. Та й навіщо прискорюватися, коли є надія, що на закачування газу для наступного опалювального сезону вдасться залучити гроші ЄБРР, Світового банку та інших фінансових організацій. Можливо, для економіки від такої перспективи більше плюсів, але є істотний мінус. Якщо енергоресурси купуватимуться за кредитні кошти, то на вартість ляжуть ще й банківські відсоткові ставки.
Україна не поспішає із запасами ще й тому, що пообіцяли не відмовлятися від імпорту газу з ЄС, хоча він і дорожчий за російський. Тож можна дочекатися, що й об’єднана Європа піде нам назустріч і зробить знижки. І не тільки стосовно газу. Минулого тижня уряд затвердив перелік державних боргових зобов’язань для проведення реструктуризації. Прагнемо розстрочити виплату наших боргів, які бралися до 28 лютого 2014 року. Реструктурувати, напевно, й удасться, а от питання списання не обговорюється.
Брати кошти в борг, може, й краще, ніж жити без грошей, але пригнічує те, що на тлі інформації про чергову значну підтримку з боку Заходу не чутно новин про нарощування власного виробництва. Приміром, посівна в розпалі, а порядок компенсації ставок за банківськими кредитами тільки в проекті, який опублікувало на своєму сайті 
Мінагрополітики. В запропонованому механізмі на фінансову підтримку АПК передбачено 300 мільйонів бюджетних гривень. Отже, сільгоспвиробники беруть кредити, а одержать вони компенсації чи ні — питання залишається відкритим.
Утім, на полях, на щастя (дякувати погоді), спостерігаються й позитивні моменти. Дощі та сніг, що місцями випав минулого тижня, підвищили шанси на щедрий урожай хлібних культур, хоча й гальмують темпи весняних робіт. Ранніми ярими зерновими засіяно понад 1,54 млн. га — 67% від запланованого. Ускладнюється ситуація тим, що деякі агроформування не змогли розрахуватися по кредитах, і сільгосптехніка замість того, щоби працювати, вилучається банками як заставне майно.
І наостанок про автомобілі й дороги. Продажі нових легкових машин в Україні впали порівняно з торішнім березнем більш як учетверо — до 2259 штук за весь попередній місяць. Якщо раніше відомі автовиробники реалізували в нас свою продукцію тисячами, то за березень лідеру українського ринку не вдалося збути й двох сотень легковиків. Але є для водіїв і оптимістична новина. Світовий банк обіцяє 800 мільйонів доларів на реконструкцію дороги Полтава—Харків. Правда, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк уточнив, що є домовленість поділити цю суму 50 на 50. Половина піде на дорогу Полтава—Харків, половина — на ремонт діючих доріг, бо стан «покриття в країні просто жахливий». 
Треба розуміти, що вже і ямкові ремонти проводимо за кредитні гроші.

До речі

При визначенні напрямів бюджетної політики на 2016 рік враховано такі основні показники економічного й соціального розвитку:
ВВП номінальний — 1932,4 мільярда гривень;
ВВП реальний, темпи зростання — 100,5%;
індекс споживчих цін — 107%;
індекс цін виробників — 109,4%;
рівень безробіття 
населення віком 15—70 років — 9,9%;
обмінний курс гривні щодо долара — 22,5 грн.