Твердження, що в країні нічого не відбувається щодо децентралізації влади, не відповідають дійсності. Події розвиваються надзвичайно динамічно. У цьому переконаний екс-народний депутат, експерт Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», експерт Реанімаційного пакета реформ та представник експертної ради з питань децентралізації Юрій Ганущак.

В областях процеси вже зрушили з місця

Із прийняттям закону про добровільне об’єднання територіальних громад стартувала реформа в частині адміністративно-територіального устрою. Саме об’єднання має відбуватися за певною матрицею — перспективний план формування дієздатних громад. В областях, за словами Ю. Ганущака, процеси вже зрушили з місця. На думку експерта, станом на середину травня уже будуть певні обриси, в червні почнеться об’єднання. «Воно відбуватиметься добровільно й масово, бо стимулюватиметься державою», — наголосив екс-народний депутат. 
Після створення дієздатних громад буде вирішено і питання розпорядження землею. Уже розроблено законопроект, який передбачає: рада об’єднаної громади має право розпоряджатися землями в межах усієї громади, але відповідно до за-твердженої містобудівної документації. Нині, переконаний Ю. Ганущак, її не хочуть затверджувати, бо можна «дерибанити» землю як хочеш. Після затвердження документації в землі буде цільове призначення.
«Ми вважаємо, що ця реформа, як і все в нашій країні, відбуватиметься на волонтерських засадах. Уже нині міста районного значення, які дуже хочуть увійти до вищої ліги, тобто отримати повноваження міст обласного значення, працюють із сільськими радами стосовно об’єднання. Але є і такі, що не хочуть такого об’єднання, принаймні на добровільних засадах. Що ж, тоді буде ухвалено рішення про примусове об’єднання. Це однозначно станеться. Бо державі не подобається, як витрачаються бюджетні кошти», — сказав експерт.
Правда полягає в тому, що сільські ради з населенням до п’яти тисяч переважну більшість коштів витрачають на утримання апарату. «Тому держава такого марнотратства довго не терпітиме. Тим паче що йде війна і всі рішення мають ухвалюватися швидко», — наголосив він.

Розвіювання міфів

Чомусь прийнято вважати, що адміністративно-територіальна реформа — болючий процес. Насправді це не так. У всіх країнах, де вона відбулася, саме ці зміни вважаються найуспішнішими. До того ж здійснити її можна без втручання у Конституцію. «Головна причина боязні цієї реформи — «перетрушування» чиновницького апарату. Бояться там, де ці службовці забезпечують результати виборів. Тому, якщо десь іде спротив, однозначно: готується адміністративний ресурс для волевиявлення. В іншому разі чиновник має бути готовий працювати в будь-якому місці, де вкаже держава. Матриця переходів розробляється. Для тих службовців, які мають відповідний кваліфікаційний рівень і досвід, буде більш ніж достатньо можливостей перейти на кращу роботу, ніж нині», — розповів Ю. Ганущак.
Із тієї ж серії і страшилки, що загине село. Навпаки, єдиний спосіб його врятувати — здійснити реформу адмінтер-устрою. Іншого не дано, вважає він: «Це передбачає проведення відповідної інфра-
структури до села і відповідальність за це саме село. Воно платитиме екологією, здоровими дітьми, робочою силою. Це взаємний зв’язок між містом і селом. Але це має бути одна адміністративно-територіальна одиниця, з одним управлінням».
Що стосується змін до Конституції, то, на думку Ю. Ганущака, реально цей процес упиратиметься лише в одне — політичну дискусію навколо пункту «кому підпорядкований представник держави на місцях — префект (урядник)». «Якщо буде зволікання з прийняттям конституційних змін, значить, ЄС ще не пояснив, кому потрібно, як працює система організації влади», — вважає він.
Загалом префект (урядник) здійснює контроль за актами органів місцевого самоврядування і координує діяльність територіальних органів виконавчої влади. «Відповідні законопроекти вже розроблені й опрацьовуються. Сподіваюся, що політикум дозріє достатньо швидко», — констатував експерт.

ДОСЛІВНО

Юрій ГАНУЩАК:
«Хто зволікатиме, буде заохочений іншими стимулами, але без грошей».