Очікуванням тижня в економіці стали результати перемовин у Вашингтоні представників Мінфіну та Нацбанку з іноземними кредиторами про реструктуризацію частини нашого державного боргу. Адже напередодні переговорів стверджувалося, що в американській столиці вирішуватиметься без перебільшення доля України, кожен із жителів якої загалом завинив мало не по дві тисячі доларів зовнішніх запозичень. Але й після поїздки делегації вітчизняних чиновників до США залишається вірити доброму слову наших кредиторів і сподіватися, що вони дадуть нам нових грошей, щоб могли розрахуватися зі старими боргами. При цьому питання: «У який спосіб зароблятимемо, аби погасити накопичені фінансові зобов’язання?» навіть не порушується.
Міністр фінансів Наталія Яресько запевнила, що «нас підтримують усі» і що «трансформація економіки, яку ми здійснюємо, має позитивні результати», але деталі перемовин з кредиторами, здебільшого, залишилися за кадром. Єдине з конкретного: Мінфін розраховує досягнути домовленостей з основними закордонними позичальниками про реструктуризацію частини боргу ще до приїзду місії МВФ, запланованого на 29 травня.
Тим часом, ще кілька слів про «успіхи» трансформації: НБУ оприлюднив відомості, що з початку року банки України зазнали значних збитків. Сума астрономічна, фінансові установи недорахувалися майже 81 мільярда гривень. Причому 80 відсотків із цих коштів припадає на неплатоспроможні банки. Передусім, йдеться про «Надра», Дельта Банк та Імексбанк, чиї сукупні збитки становлять майже 60 мільярдів гривень. Тоді як усі функціонуючі банки в першому кварталі «влетіли» у 16,2 мільярда. В підсумку, як то кажуть, кінчай, батьку, торгувати, бо нічим здачу давати!

Тепер про наших аграріїв, які без грошей сіють, і, схоже, без них і збиратимуть врожай. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк (на знімку) заявив, що уряд виділив 300 мільйонів гривень на компенсацію відсоткової ставки для малих та середніх сільгосппідприємств. Передбачити він їх, може, й передбачив, але щось не чути, щоби Кабміном було затверджено порядок використання цих коштів. Тобто (в чому й суперечність) у бюджеті ці гроші, начебто, «намалювали», а хто з аграріїв, які господарства можуть на них претендувати — питання залишається відкритим. Уже сільгоспвиробники практично завершили сівбу ранніх ярих  зернових, а влада тільки вирішує, кому компенсувати відсоткові ставки по кредитах. Таким чином, хлібороби через те, що немає грошей, опинилися у складній ситуації. Агроформування змушені беззаперечно приставати на диктаторські пропозиції постачальників добрив та засобів захисту рослин, тобто, брати на невигідних для себе умовах ресурси під майбутній врожай. Виростять, зберуть, віддадуть — і знову не матимуть коштів на ведення виробництва.
Інша аграрна новина від уряду: Арсеній Яценюк заявив, що в наступному півріччі будуть виділені кошти, щоб компенсувати відсоткову ставку на придбання української сільгосптехніки. Аби винести цей вердикт, прем’єр подався на оглядини. Очільник уряду відвідав Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва, що на Київщині. Там йому представили зразки вітчизняних машин та агрегатів. Розчарування в тому: прем’єр, напевне, не знає, що подібні екскурси до цієї установи, якщо не перших осіб держави, то, принаймні, аграрного міністра проходять з року в рік за накатаним сценарієм. Демонструються «модернізовані» трактори та сівалки чи, навіть, «суперсучасні» зразки вітчизняного зернозбирального комбайна. Щоразу звучать оптимістичні прогнози про майбутнє агросектору, які зазвичай закінчуються розмовами про державну підтримку. А результат — «суперсучасних» українських комбайнів на полях як не було, так і немає.
Ще кілька слів про село, де нині гаряча пора. Минулого тижня Арсеній Яценюк, схоже, «заблукав» у цифрах. Прем’єр заявив, що вітчизняний агросектор продемонстрував торік шістнадцятивідсоткове зростання. Дивно, Держстат не погодився з чиновником. За підсумками року там значаться зовсім інші цифри — у 2014-му індекс обсягу сільгоспвиробництва порівняно з 2013-м становив 102,8 відсотка, тобто зафіксовано зростання лише на 2,8 відсотка. А вже з січня 2015-го відзначається спад агровиробництва. Тобто, не всьому, що виголошують з трибуни, варто довіряти. Тим більше, якщо інформація йде від уряду.
У цьому контексті невеличке оголошення. Сьогодні у Києві, в рамках Міжнародної конференції на підтримку України, відбудеться Панельна дискусія «Аграрна політика і реформи». Серед тем для обговорення: «Ключові досягнення та подальші кроки у сільськогосподарській реформі країни», «Нові напрями агробізнесу та перспективи банківського капіталу у фінансуванні агросектору нашої держави» тощо. Як видно, знову вирішуватиметься доля села й доля України. Але навряд чи хтось зі справжніх аграріїв зможе взяти участь у заході. Коли посівна — не до конференцій.

Фото з сайту www.kmu.gov.ua  

Тим часом

Побачили зростання і там, де його немає

У березні промислове виробництво в Україні порівняно з аналогічним періодом 2014-го скоротилося на 21,1%. Найсуттєвіше — на 90% — у Луганській області, на 49,4% — у Донецькій. Щоправда, треба зазначити, дані Держстат наводить без урахування частини зони проведення антитерористичної операції, а також тимчасово окупованого Криму. 
Водночас збільшення виробництва зафіксоване у Вінницькій — на 36,1%, Хмельницькій та Житомирській областях — на понад 11,9%, Волинській та Рівненській — майже на 10%, Тернопільській — на 4,1%. 
Зіставляючи результати роботи промисловості у березні з відповідним показником лютого нинішнього року, 
Держстат повідомляє про оптимістичне зростання на 9,6%. Утім, якщо придивитися ретельніше, такий позитивний індекс не свідчить про жодні економічні успіхи — просто в березні було на три дні більше, ніж у лютому.