Дорожче, ніж у Туреччині. Це не про відпочинок у Криму, хоча за окремими показниками відпочинок тут справді дорожчий, ніж біля турецьких берегів. Це про сільське господарство. Саме так охарактеризував нинішній рівень цін на продовольчі товари на півострові заступник «міністра» сільського господарства Криму Володимир Діюк. Кримська продукція, за його словами, — найдорожча й за собівартістю непорівнянна з продукцією, яку вуробляють на материковій частині України, а також у Краснодарі й навіть у Туреччині. Так, низка підприємств птахівницької галузі й молокозаводи зіштовхнулися із ситуацією, коли собівартість їх продукції вища, ніж роздрібна ціна українських товарів.
Водночас Россільгоспнагляд мало не щодня рапортує про те, що на «кордоні з Україною» затримують і завертають на материк десятки тонн риби, сала, ковбаси й м’яса. Мовляв, ця продукція хоч і дешева, але надходить у Крим простроченою.
Ми вже писали, що доставка будь-яких товарів із Краснодарського краю на півострів тривала й залежить від примх природи, оскільки в Керченській протоці часто штормить, що унеможливлює відправлення й приймання поромів. Та й шлях із Краснодара до Сімферополя далекий, і накрутка на товари відповідна. Приміром, транспортні витрати тільки на ввезення добрив і засобів хімзахисту становлять 20—30 відсотків собівартості готової продукції кримських аграріїв.
Другий рік поспіль Крим недоодержить урожай рису через відсутність води. А ця культура найбільш вигідна. Її рентабельність становить від 200 до 300 відсотків. Раніше на півострові під рис відводили 30 тисяч гектарів. Тепер йому, сої й деяким бобовим шукають заміну.
Нинішнього року кримським фермерам не варто розраховувати й на кредитні кошти. Через санкції для них ні «Россельхозбанк», ні «Сбербанк России», які надають кредити за зниженими ставками, недоступні. А у двох місцевих банків кредитні ставки становлять майже 20 відсотків.
Водночас у «міністерстві» сільського господарства Криму впевнені, що цьогоріч урожай зернових буде суттєвим і його вистачить не тільки для власних потреб, а й на продаж. Що-
правда, куди саме збуватимуть вирощене, в міністерстві не знають. У Краснодарському краї є свої виробники, і конкурентів до себе вони не пустять. На материкову частину України кримські товари також не повезуть.
Це, на думку експертів, безвихідна ситуація не тільки для сільського господарства півострова, а й для промисловості, які опинилися в глухому куті. А з глухого кута, як відомо, шляху вперед немає, можна тільки повернутися назад.

Крим.