Чи не головною економічною подією серпня можна вважати те, що Україна домовилася зі спеціальним комітетом кредиторів про реструктуризацію майже 18 мільярдів доларів. Причому майже 20% цього боргу — 3,6 млрд. — позичкодавці взагалі погодилися списати. До того ж, як стверджується, у найближчі чотири роки наша держава не погашатиме тіло кредиту, а платитиме лише відсотки.


Прем’єр Арсеній Яценюк уже назвав домовленість історичною. Справді, плюси очевидні. Це знижує борговий тиск і дає можливість сподіватися, що за таких умов МВФ надасть Україні черговий транш, який, певне, піде на погашення старих боргів. Хоча є одразу кілька «але». Схоже, деталі наших зобов’язань — за сімома замками. А із наявної інформації можна зробити висновок: найближчу перспективу ми намагаємося забезпечити за рахунок віддаленої. Найбільше у цьому контексті насторожують компенсації втрат кредиторів. За словами міністра фінансів Наталії Яресько, зі свого боку Україна погодилася «трішки збільшити купон, тобто процентні платежі за нашим боргом з 7,2 до 7,75%». Обумовлено, що із зростанням економіки кредитори зможуть, як повідомляє УНІАН, протягом 2021—2040 років одержувати від нас додаткові платежі.


З інших «але» — 18 млрд. дол., навколо яких точаться розмови про списання — це далеко не всі наші борги. Найбільше загрожують дефолтом 3 млрд. дол. позики, наданої Росією за часів Януковича. Москва категорично відмовилася відтерміновувати виплати, погрожує судом, а строки погашення настануть зовсім скоро — у грудні 2015 року. І послати, як кажуть, Росію до дідька важко. Адже за міжнародними вимогами навіть такі борги необхідно віддавати. До того ж ми залежимо від РФ у поставках природного газу.


Як заявив міністр економіки та вугільної промисловості Володимир Демчишин, до кінця жовтня є надія вирішити питання оплати російського блакитного палива для закачування у підземні сховища. Але мало того, що у «Нафтогазу» бракує коштів для імпорту вуглеводнів, ускладнюють ситуацію неплатежі за енергоресурси на внутрішньому ринку. За словами А. Яценюка, хоча переговори щодо короткотермінового кредитування нашими західними партнерами придбання Україною газу й тривають, але головним джерелом коштів для нових закупок є погашення боргів за вже спожиті енергоресурси, передусім підприємствами теплокомуненерго.


З інших важливих новин минулого місяця. Як заявив Прем’єр-міністр, «ми разом з Президентом Петром Порошенком ухвалили рішення» вже з 1 вересня підвищити мінімальні зарплату — до 1378 грн. і пенсію — до 1074 грн. Обіцяють, що 7,5 мільйона пенсіонерів отримають надбавку. Можливо, це збіг, але незабаром у країні відбуватимуться вибори до місцевих органів влади. Якщо поглянути на озвучені владою цифри з іншого боку, то в доларовому еквіваленті за останні два роки реальні доходи українців впали мало не втричі. Натомість пропонується компенсація у 10—30 доларів.


І до банківських новин. НБУ знизив облікову ставку з 30 до 27%. Умовно кажучи, йдеться про мінімальний рівень процентів, під які Нацбанк може підтримувати ліквідність інших банків. Таке рішення НБУ мотивує відносною стабільністю на валютному ринку, а також високими показниками «врожаю зернових, овочів і фруктів, що сприятиме стриманій динаміці цін на продовольчі товари». Але комерційні кредити для виробництва й за нинішньої облікової ставки у 27% залишаються захмарно дорогими. Адже у підсумку все одно банки пропонують гроші під 30 і більше відсотків. А який підприємець може собі дозволити таку розкіш?

Підсумовувала Галина КВІТКА.