За розвиток вірменської періодичної преси, за активну духовну та культурну діяльність у вірменській громаді України, за розвиток вірменсько-українських культурних зв’язків головний редактор двомовної газети «Арагац» Женя Церунян нещодавно нагороджена Золотою медаллю міністерства культури Республіки Вірменія. Наказ про це підписала міністр культури Асмік Погосян.
У день 24-ї річниці Незалежності Вірменії Посольство Вірменії в Україні вручило цю нагороду. Пані Женя Церунян — наша колега, тож сьогодні ми охоче приєднуємося до всіх привітань, які вона одержала чи ще одержить.
Наша радість з приводу цієї нагороди цілком зрозуміла, адже до створення й становлення газети «Арагац» свого часу був причетний і «Голос України», і в редакційному корпусі нашого видання досі міститься редакція «Арагацу». Це тісний, але затишний кабінетик на третьому поверсі. Власне, Женя Церунян сама в одній особі і є «вся редакція» газети вірменської національної меншини в Україні. Більше людей у згаданому кабінетику просто не вмістилося б! Але хай вас не обманює видимість фізичної тісноти — у духовному вимірі цей простір зовсім інший! Саме тут протягом двох останніх десятиліть підготовлено понад 300 номерів щомісячника «Арагац» (газета вперше побачила світ у вересні 1994-го, до третьої річниці Незалежності Вірменської Республіки). Ця газета з’явилася в інформаційному просторі в непростий для Вірменії час: щойно завершилася Карабаська війна, економічна криза тривала, й майбутнє країни здавалось непевним. Вірмени поза межами рідного материка відчували все це, може, навіть гостріше, ніж вдома, і багатьом з них це здавалося ніби другою втратою батьківщини. Саме тоді посол Вірменії в Україні Грач Сильванян ініціював створення такої газети для вірменської діаспори. А на посаду головного редактора запросив з Єревана Женю Мушегівну Церунян. І за короткий час пані Женя зуміла зробити «Арагац» виразником дум і сподівань вірмен, які живуть на нашій землі. Газету називають оазою вірменської душі, тією духовною ниткою, що єднає з батьківщиною.
Пані Женя за освітою філолог, викладала в школі вірменську мову та літературу, потім була науковим співробітником Єреванського інституту іноземних мов. У ній досі є щось від гімназійної вчительки: вичерпність у висловах, тихий і переконливий голос, а ще — елегантна скромність вбрання. Важко згадати, щоб пані Женя зловживала якимись блискучими прикрасами. А тим часом вона являє собою той тип жінок, чиїм глибоким темним очам дуже личить золото. Ну хоча б і оця золота медаль. Ще раз від щирої душі вітаємо вас, пані Женю!
Колектив «Голосу України».
