У результаті подій на Донбасі понад мільйон людей змушені були залишити свої домівки та виїхати в інші регіони України й у Росію. Зазвичай у війні щонайперше і найбільше страждають старенькі. Ось уже чиїй долі не позаздриш! У переважної більшості людей похилого віку немає ні можливості, ні бажання кинути своє житло, нажите добро та виїхати, щоб поневірятися по таборах біженців. Вони змушені жити в льохах і підвалах без елементарних комунальних вигод: електрики, води, опалення, газу.
Для пенсіонерів війна стала суворим випробуванням на витривалість. Річ у тім, що на території, підконтрольній «ДНР», українська пенсійна система вже понад рік не діє, для одержання пенсії необхідно зареєструватися в незайнятому сепаратистами місті чи селищі. Всі старенькі й інваліди дружно кинулися за межі «ДНР» оформлятися біженцями і переселенцями. Створився так званий пенсійний туризм. Було відомо, що в Донецькій області пенсіонерів значно більше мільйона, а тепер ця цифра виявилася вагомо і зримо: у всіх містах і селищах, починаючи від Маріуполя на півдні та закінчуючи Красним Лиманом на півночі, а також в офісах міграційної служби і Пенсійного фонду суміжних областей утворювалися величезні черги на реєстрацію. Автобуси, маршрутки та таксі, що курсують між містами, перевантажені. Ситуацію ускладнюють численні блокпости, встановлені не тільки перед кожним населеним пунктом, а й усередині міст, на яких перевірка документів у пасажирів затягується, люди похилого віку стоять на узбіччях по багато годин. До того ж проїзд дозволяється не скрізь, наприклад, у розташований на північному сході Красноармійськ треба їхати через Волноваху, що  на півдні, або Артемівськ. Це однаково, що їхати з Києва до Чернігова через Житомир. Унаслідок шлях до Красноармійська або Селидового, що займав колись не більше години, затягується на 5—10 годин! Багатьом людям така дорога просто не до снаги, на блокпостах, чекаючи дозволу на проїзд, у них стаються серцеві напади, часом із сумним результатом. Крім того, пенсійні вояжі обходяться в копієчку. Уже другий рік жодні потяги не ходять, а на автобусах, в об’їзд, від Донецька до Красноармійська, треба заплатити 300 гривень, тоді як напряму відстань до нього від Донецька лише 65 кілометрів.

Донецьк.