Якщо хочете зустрітися з Кісою й Осею — поїдьте в Старобільськ. Знайти їх просто. Остап стоїть у дворі університету, іронічно дивиться на протягнену руку хлопчика-босяка й от-от вимовить знамениту фразу про ключик від квартири, де гроші лежать (на знімку). А Іполит Матвійович сидить на одному із двох «діамантових» стільців мадам Пєтухової, просто на вулиці Старобільська. Хочете присісти поруч? Будь ласка. З Кісою можна сфотографуватися на пам’ять про прославлений Старгород. Ми не обмовилися — саме Старгород. Пам’ятники героям Іллі Ільфа і Євгена Петрова відкрили в місті, в якому відбувається дія «12 стільців». Пам’ятаєте: «О пів на дванадцяту з північного заходу, з боку села Чмарівка, у Старгород увійшов парубок років двадцяти восьми. За ним біг безпритульний» (5-а глава роману). Кажуть, що великий комбінатор входив саме в Старобільськ, а село Чмарівка — це сусідня Чмирівка. До речі, в «Золотому теляті» згадають місто Лучанськ. Чи не співзвучно з Луганськом?
Отже, вісімдесят сім років тому «черевики Бендера привіталися зі старгородською бруківкою». Чому Ільфа й Петрова привабила ця місцевість? 1923-го вони, молоді кореспонденти газети «Гудок», приїхали сюди у відрядження. Тож згадані авторами готель, колгоспи, притулок для літніх та інші об’єкти й образи книги взято з життя тодішнього Старобільська. Тому пам’ятник Бендеру встановлено тут не випадково. Його автором став скульптор Андрій Боровий, а образом великого комбінатора послужив актор Арчіл Гоміашвілі, який зіграв Бендера в кіно. Скульптурна композиція стала візитною карткою не тільки Луганського університету ім. Тараса Шевченка, який евакуйований з Луганська в Старобільськ, а й загалом міста на півночі Луганщини.
Перебуваючи в Старобільську у відрядженні, письменники жили в готелі, мебльованому реквізованими в купців і міщан предметами. Були тут і меблі виробництва Гамбса. У номері письменників стояв один такий «фірмовий» стілець, щоправда, дуже порваний. У своєму «нутрі» він містив коробочку з табличкою, яка стверджує, що стілець є частиною гарнітура із дванадцяти собі подібних. Був у Старобільську й описаний у романі притулок для стареньких. Краєзнавець Іван Мірошниченко розповідає:
— Ще до революції генерал російської армії Микола Стоянов вийшов у відставку й оселився в Старобільську. За свої гроші він побудував і утримував притулок для жінок похилого віку й дітей-сиріт. Богоугодний заклад примикав до жіночої гімназії, щоб молоді дівчата могли доглядати за літніми дамами. В 1919-му Стоянова було звинувачено в організації антирадянських груп і вбито у повітовому НК. Але притулок для жінок похилого віку існував до початку 20-х років, переважно на ентузіазмі працівників і благодійній допомозі місцевих жителів. Ільф і Петров побачили притулок уже в непривабливому вигляді — Радянська держава заощаджувала на стареньких казенні гроші... Влітку 1954-го мене, котрий навчався у ПТУ, направили в село працювати на току. Я прихопив із собою книгу «12 стільців». Коли ж водій вантажівки Роман Денисович побачив її в моїх руках, то аж підстрибнув: «Ух ти! Так я ж цих письменників добре знаю. В 1927 році я працював водієм у Старобільському виконкомі й возив їх по повіту. Цікаві хлопці. Усе жартували. І частіше із приводу авто, на якому тряслися по місцевому бездоріжжю, збираючи матеріал про сільське нехлюйство».
Зі спогадів інших очевидців відомо, що для зустрічі шановних столичних журналістів Ільфа і Петрова Старобільський виконком виділив автомобіль «Лорен-Дитріх». Ця машина з’явилася в міському автопарку в 1918-му із приходом у повіт Державної варти гетьмана Скоропадського.
А от ще дещо про Старобільськ. Узимку 1943-го він на час став столицею України. Старобільськ був першим звільненим від німців українським містом, причому не надто зруйнованим. Сюди столиця й перемістилася. 23 лютого того само року в тутешньому кінотеатрі ім. Чкалова хорова капела «Думка» вперше виконала пісню Марка Фрадкіна на вірші Євгена Долматовскього «Ой, Днепро, Днепро».
...Загалом, якщо хочете зустрітися з Осею і Кісою й довідатися багато цікавого про перебування їхніх «батьків» на Луганщині, — поїдьте в Старобільськ.
Луганська область.
ДО РЕЧІ
Нещодавно в столичному театрі імені Івана Франка відбулася прем’єра вистави «Великі комбінатори» (інсценізація й постановка Дмитра Чирипюка, Остапа грає Анатолій Гнатюк, а Кісу — Лесь Задніпровський).
Фото надане автором.
