З початком бойових дій на сході країни мільйони українців змушені були терміново залишати свої домівки, закривати бізнес, звільнятися з роботи, тобто залишати все те, що дає впевненість у завтрашньому дні. Чимало майна зазнало пошкоджень від обстрілів, розриву снарядів чи мародерства. 

У цивілізованих країнах існує та суворо захищається принцип непорушності права приватної власності. Тому було б справедливо та логічно, якби шкоду, завдану майну громадян від бойових дій, було б відшкодовано. Однак, по-перше, АТО ще не закінчилася, а отже, оцінювати завдану шкоду та проводити слідчі дії в деяких регіонах фактично неможливо, а по-друге, враховуючи масштаби руйнувань, у бюджеті може просто не вистачити коштів, щоб відшкодувати вартість зруйнованого майна мільйонам громадян. Тому посадовці не поспішають із затвердженням порядку, який би чітко визначив підстави та механізм відшкодування шкоди, заподіяної проведенням антитерористичної операції.
Основним аргументом, котрим оперують переселенці, майну яких завдано шкоду, є норма ст. 19 Закону України «Про боротьбу з терроризмом». Адже оскільки в країні офіційно триває антитерористична операція, то відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, відбувається за рахунок коштів державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Здавалося б, усе просто, але оскільки такого порядку не затверджено, то ця норма є «мертвою».
Уже понад рік депутати активно обговорюють необхідність відшкодування збитків за пошкодження і руйнування майна чи виплати відповідних компенсацій. Остання є скоріше адміністративним механізмом і означатиме встановлення певної межі грошових виплат (раніше йшлося про компенсацію до 150 тисяч за пошкоджений об’єкт). Останній зареєстрований законопроект № 3434 від 09.11.2015 р. не вносить особливих змін до законодавчої бази і зобов’язує уряд затвердити порядок відшкодування шкоди, заподіяної житлу громадян терористичним актом або в результаті проведення антитерористичної операції.

Починають судитися... з державою

У Реєстрі судових рішень можна знайти справи щодо вимог відшкодування збитків за пошкоджене майно. Так, відповідно до ст. 1177 Цивільного кодексу, шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
Суди зазначають, що для застосування цієї норми має бути доведено, що шкоду, завдану автомобілю, будинку чи іншому майну, спричинено саме вчиненням кримінального правопорушення. А повноваження для проведення слідчих дій, спрямованих на викриття винних, мають правоохоронні органи. Тому в обов’язковому порядку особа, майно якої постраждало, повинна звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, останні своєю чергою зобов’язані провести розслідування, встановити потерпілих та винних.

То де проводиться АТО?

Норма закону про боротьбу з тероризмом щодо компенсацій з бюджету коштів за зруйноване житло поширюється на територію, на якій проводиться антитерористична операція. Але, як виявилося, фактично до грудня цього року уряд де-юре не знав, на яких територіях ведуться бойові дії. Річ у тім, що постановою уряду №1053 від 30.10.2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Однак дію цієї постанови було зупинено у зв’язку із судовим оскарженням. Це означало, що територію проведення антитерористичної операції фактично не було визначено. Нещодавно уряд визначився з територією здійснення АТО, що збільшує шанси на відшкодування збитків у рамках Закону України «Про боротьбу з тероризмом». У будь-якому разі шанси на відшкодування знищеного майна є, адже не потребують доведення факти, які є загальновідомими. З другого боку, суд не може знати про ведення бойових дій у всіх без винятку населених пунктах, а тому під час відшкодування шкоди доведеться послуговуватися Цивільним кодексом.

Поради

Отже, якщо ваше майно (будинок, гараж, автомобіль чи будь-яке інше майно) постраждало в зоні АТО, вам необхідно зафіксувати шкоду всіма можливими способами.
По-перше, зібрати фото-, відеодокази пошкодження майна. Для порівняння можна використати фотокартки майна до і після пошкодження.
По-друге, зібрати докази, котрі підтверджують наявність права власності на майно та його вартість. Якщо правовстановлюючі документи втрачено, щоб не гаяти часу, займіться їх відновленням.
По-третє, не завадять показання свідків. Це можуть бути пояснення очевидців, органів влади щодо наявності і стану майна до завдання збитків, обставин їх завдання. За можливості слід звернутися до органів місцевого самоврядування/ЖЕКу для складання комісією акта обстеження майна.
Під час збору доказів можна користуватися інформацією зі ЗМІ, соцмереж та будь-якими джерелами, які містять дані щодо пошкоджень майна. Окрім того, необхідно визначити вартість збитків. Цілком зрозуміло, що провести всі ці дії на територіях, які окуповані «ДНР» і «ЛНР», неможливо, оскільки будь-які документи, видані представниками цих організацій, не вважатимуться допустимими доказами в судах. Проте провести навіть мінімальну фіксацію пошкоджень майна зможе кожен.
Коли всі інстанції національного захисту (правоохоронні органи, суди) вичерпані, юристи радять звертатися до Європейського суду з прав людини. Проте, враховуючи те, як довго судами розглядаються справи (необхідно пройти всі інстанції) і як «швидко» і результативно правоохоронні органи розслідують справи, таке звернення до європейської інституції може затягнутися.

P. S. Отже, на сьогодні відсутній порядок відшкодування громадянам збитків, завданих у результаті пошкодження їхнього майна в зоні АТО. Звернення до суду хоч і є способом отримання відшкодування, але сплату судового збору й оплату послуг юриста може дозволити собі не кожен переселенець. Враховуючи те, що руйнівні наслідки бойових дій мають масовий характер і відбувається довготривала робота над розробкою порядку, який би нарешті врегулював питання відшкодування чи компенсації збитків, є сподівання, що невдовзі це питання буде вирішено.

 

 

Донецька область.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).