Менше двох місяців залишається до початку основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Реєстрацію на ЗНО вже завершено, проте до 18 березня абітурієнти ще можуть виправити помилки у документах і навіть дещо скоригувати свої плани.

 

 

— Наприклад, одинадцятикласники можуть змінити перелік предметів, з яких складатимуть ЗНО. Для цього їм доведеться сформувати нову реєстраційну картку, — пояснює експерт Громадянської мережі «Опора» Наталія Радиш.


Як відомо, вступники можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання щонайбільше з чотирьох дисциплін. З двох предметів випускникам доведеться складати державну підсумкову атестацію (ДПА) у вигляді ЗНО.

«Подвійне» тестування з української мови й літератури є обов’язковим для всіх школярів. Крім того, одинадцятикласники складатимуть ДПА у вигляді ЗНО ще з однієї дисципліни — з математики чи історії (на розсуд випускника). Вибір вони мали зробити вже на етапі реєстрації для проходження ЗНО.


Доки абітурієнти готуються до тестування, у МОН готують корективи до затверджених торік Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів у 2016 році (пропоновані зміни оприлюднено на сайті міністерства). Цей документ мають узгодити з ухваленими 24 грудня 2015 року змінами до Закону «Про вищу освіту».


Попри намагання скасувати позаконкурсний вступ та зрівняти усіх претендентів на студентські квитки в правах, згаданий закон розширив перелік категорій абітурієнтів, які не писатимуть ЗНО та складатимуть натоміть вступні іспити у вишах. Їх зараховуватимуть на місця державного замовлення у межах визначених інститутами та університетами квот. На думку Наталії Радиш, у цьому є певна небезпека, адже оцінювання знань вступника у виші не позбавлене суб’єктивізму і корупційних моментів.


— Тут є більше ризиків щодо забезпечення рівноправних умов для вступу, — коментує Наталія Радиш. — Раніше «позаконкурсники» складали ЗНО і між собою формували окремий рейтинг.


Згідно з ухваленими 24 грудня змінами до Закону «Про вищу освіту», «брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». Запропоновані нововведення і процедура їх реалізації викликають чимало запитань.


Вступники зі згаданих категорій зможуть обирати: вступати через ЗНО чи через іспити у вишах. Проте в межах квот пропонують зараховувати лише тих, хто обрав другий шлях. Тим часом до «особливих» абітурієнтів ставляться не завжди позитивно. Наприклад, вступники з інвалідністю, які інколи відчувають дискримінаційне ставлення до себе вже на етапі подачі документів, могли б віддати перевагу складанню ЗНО, щоб уникнути особистого спілкування з екзаменаторами. Проте в цьому разі вони вже не зможуть претендувати на зарахування на місця державного замовлення у межах визначеної квоти.


На думку Наталії Радиш, попри задекларовану відмову від пільговиків та «позаконкурсників», суть підходів не змінилася. Умовами прийому до вишів, затвердженими восени минулого року, передбачалося, що до 5 відсотків місць державного замовлення може бути відведено для вступників, які мають право на позаконкурсний вступ. Але в оприлюдненому для обговорення проекті змін записано, що квоти встановлюватимуть вищі навчальні заклади у межах 10 відсотків (у Луганській та Донецькій областях у межах 30 відсотків) від максимального обсягу державного замовлення. Тому абітурієнти, які вступатимуть на загальних підставах, у межах загального конкурсу, претендуватимуть на значно меншу кількість місць державного замовлення, каже Наталія Радиш.


Сумнівними експерт вважає й низку інших пропозицій. Наприклад, додавати до 20 балів до результату ЗНО з двох предметів учасникам проведених вишами всеукраїнських олімпіад. «Це положення суперечить нормам Закону «Про вищу освіту», який визначає складники конкурсного бала вступника», — каже Наталія Радиш. Там чітко прописано, що бали за особливі успіхи у навчанні можуть отримати лише призери четвертого етапу всеукраїнських учнівських олімпіад та призери третього етапу всеукраїнського конкурсу-захисту робіт учнів-членів Малої академії наук України.

 

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.