Громадяни з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим стикаються з численними правовими проблемами. У зв’язку з відсутністю легітимних державних органів на цих територіях є неможливим отримання будь-яких законних документів.

 Усі документи, видані терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР», є недійсними і не створюють правових наслідків. Тому посвідчення таких юридичних фактів, як народження дитини чи смерть родича, відбувається лише на території, підконтрольній українській владі за дещо ускладненою процедурою. Для зменшення бюрократичної тяганини 24 лютого 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України».

Передусім встановлено скорочені строки розгляду справ про встановлення факту народження або смерті щодо осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Відповідна заява розглядається протягом 24 годин з дня надходження до суду. Нагадаємо, що на сьогодні в Україні зареєстровано понад 1 млн. 700 тис. вимушених переселенців, а тому в юристів виникають сумніви, що судова система, враховуючи завантаженість суддів, зможе забезпечити невідкладний розгляд справ.

Законом надано можливість заявникам звертатися до будь-якого суду на території України. Після завершення розгляду заяви видаватиметься копія судового рішення невідкладно у разі, якщо заявник був присутній під час оголошення рішення. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Ще одним кроком для захисту прав внутрішньо переміщених осіб стало прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», який набрав чинності 22 лютого 2016 року.

Закон забороняє участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, включно з вербуванням, фінансуванням, матеріальним забезпеченням, навчанням з метою використання у збройних конфліктах інших держав чи насильницьких діях, спрямованих на повалення державної влади чи порушення територіальної цілісності, а також використання у військових конфліктах чи діях. На місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладається обов’язок відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Держава сприятиме встановленню місцезнаходження членів сім’ї дитини, сприятиме пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей.

Крім того, удосконалюється процедура реєстрації дітей, які є внутрішньо переміщеними особами. Зокрема, діти віком старше 14 років матимуть можливість самостійно зареєструватися в органах соціального захисту. Заява від імені малолітніх дітей подається через законного представника. Від імені малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законних представників, таку заяву може подати її родич (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, у яких проживає (перебуває) дитина.