У селі Білогородка, що в Дубенському районі на Рівненщині, пишаються своїм відомим земляком Юзефом (Йосипом) Конрадовичем Пачоським.
Він — добре знаний на європейських теренах ботанік-флорист, систематик і географ рослин, котрий у молоді роки ґрунтовно дослідив рослинність Волинського краю. Його праця «Флора Полісся і прилеглих місцевостей» не втратила своєї актуальності й дотепер, як, зрештою, і багато інших наукових досліджень, в тому числі й по природному заповіднику «Асканія-Нова», парку «Біловезька пуща».
Інша вагома спадщина від Юзефа Пачоського — власноруч зібраний гербарій із двох тисяч екземплярів рослин української флори, який свого часу ботанік передав до фондів (точніше, подарував) і який нині зберігається в Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного Національної академії наук України.
Ім’я Йосипа Пачоського, фундатора фітоценології — науки про рослинні співтовариства, увічнено в історії ботаніки: на його честь вітчизняними і зарубіжними вченими названо десять видів рослин, серед них зіновать Пачоського та волошка Пачоського, які занесені в Червону книгу України.
Дослідник зробив свій значний внесок і в розробку раціонального мисливського законодавства, зокрема обстоював заборону весняного та літнього полювання, встановлення змінних строків відкриття мисливського сезону, вимагав уведення загального охоронного періоду.
Перестало битися серце Юзефа Пачоського в 1942 році. Тоді старий професор мешкав на території Польщі. Поховали вченого на кладовищі в селищі Лусові, біля Сірослава, а 1959-го прах видатного дослідника було перенесено до Познані й поховано на меморіальному кладовищі визначних діячів.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Млинів
Рівненської області.
Таким у світлій пам’яті нащадків залишився Юзеф (Йосип) Конрадович Пачоський.
Пам’ятний знак Юзефові Пачоському в Біловезькому національному парку.
Фото з архіву.
