Укр | Рус
Футбол. «Динамо» здолало празький бар’єр і вийшло до плей-оф Хокею на Олімпіадах жити! Проект закону S.3336 «Акт про захист Америки від кремлівської агресії-2018», внесений на розгляд Сенату, передбачає чітко визначений перелік санкцій проти російських установ та фізичних осіб, які має затвердити президент США 15 серпня відбудеться засідання робочої підгрупи з напрацювання змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності досудового розслідування Президент України провів зустріч з Міністром з питань охорони навколишнього середовища, Міністром у справах Єрусалима та спадщини Держави Ізраїль Сенцов у передкритичному стані Поліцейські розшукують зловмисника, причетного до поранення жителя села Зносичі Футбол. «Брага» перед домашнім матчем із «Зорею» зазнала втрати Ювелірні крадії зі столиці постануть перед рівненським судом Дорога до бункера стане сучасною Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій об'єднають зусилля заради бранців Кремля Російська правозахисниця Зоя Свєтова відвідала у колонії в Лабитнангі українського режисера Олега Сенцова, що тримає голодування. За його словами, стан здоров'я у нього зараз «передкритичний» Олег Сенцов, російські ліберали та імперська гебня Житло - пільговикам Екстремальна спека до 2050 року накриє майже тисячу міст
Загрузка...
Голосування
Якщо роботодавець своєчасно не платить зарплату, ви

Голосувати
На головну
31.05.2016

Спочатку знищується слово

Під час засідання Комітету з питань науки і освіти 20 квітня 2016 року розглядались пропозиції стосовно змін до Регламенту Верховної Ради України (згідно з Рекомендаціями щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України), які напрацьовувались у Комітеті з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Увагу народних депутатів України, членів комітету, привернула пропозиція про необхідність закріплення в Законі України «Про комітети Верховної Ради України» чіткого переліку комітетів на майбутні скликання, й було запропоновано орієнтовний перелік таких комітетів.

Автори переліку не вважали за потрібне зазначити про існування Комітету з питань науки і освіти, натомість запропонували ввести новий комітет з гуманітарної політики. Такий підхід до реформування кількості комітетів та їх предметів відання щонайменше є незрозумілим. Крім того, хіба Комітет з питань науки і освіти не заслуговує на своє окреме місце, закріплене як стратегічне в законодавчому полі держави? Адже громадяни України повинні чітко усвідомлювати, який саме комітет опікується правовим забезпеченням діяльності наукової і освітянської галузей і представляє інтереси освітян та науковців у Верховній Раді України.

Наука і освіта є не тільки фундаментальними сферами в законодавчому полі України, а й галузями, до яких залучені мільйони українців. І виокремлення з відання Комітету освіти і науки окремих питань, щоби віддати їх до відання інших комітетів, є нелогічним, неефективним і непродуманим кроком, наслідком якого може стати розпорошення та руйнування цих сфер.

Наведемо дані, які свідчать про те, наскільки масштабним є коло питань, що охоплюються наукою і освітою, а також кількість населення, яке залучене до функціонування зазначених сфер.

Комітет з питань науки і освіти пов’язаний тісною співпрацею з Національною академією наук України, в системі якої працює 37 447 осіб. В НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.

В Академії діють 5 регіональних наукових центрів

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них наукові установи.

До структури НАН України входять також організації дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, обчислювальні центри). Загалом на цей час в НАН України діють 168 наукових установ і 46 організацій дослідно-виробничої бази.

У сфері науки функціонують галузеві академії наук:

Національна академія аграрних наук України — 8 934 науковці та 4782 дослідники; Національна академія медичних наук України — 4798 науковців та 2945 дослідників; Національна академія педагогічних наук України — 1469 науковців та 1061 дослідник; Національна академія правових наук України — 277 науковців та 196 дослідників; Національна академія мистецтв України — 105 науковців та 60 дослідників.

Існує мережа спільних з освітянами науково-навчальних структур (понад 250 комплексів, центрів, лабораторій, філій кафедр тощо).

До системи освіти належать: дошкільна, позашкільна, загальна середня, вища, професійно-технічна, післядипломна освіта.

У системі вищої освіти у 2015—2016 роках функціонує 659 вищих навчальних закладів, в яких налічується 1 605 270 студентів, зокрема, у 371 вищому навчальному закладі І—ІІ рівнів акредитації навчаються 230 110 осіб і в 288 вищих навчальних закладах ІІІ—ІV рівня акредитації здобувають освіту 1 375 160 осіб.

Освітній процес у системі вищої освіти забезпечують 162 895 викладачів.

Перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів здійснюють 537 закладів післядипломної освіти, в тому числі 25 інститутів післядипломної педагогічної освіти, 512 структурних підрозділів вищих навчальних закладів та центрів підвищення кваліфікації.

Також наведемо декілька статистичних довідок для уявлення загальної кількості задіяних громадян України у сфері дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти.

У дошкільній освіті:

кількість закладів — 15 000; в них місць — 1 077 000; кількість дітей у закладах — 1 295 000; охоплення дітей закладами у відсотках до кількості дітей відповідного віку — 56%; кількість педагогічних працівників — 136 959.

У загальній середній освіті:

кількість закладів — 17 300; кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах — 3 783 000; кількість педагогічних працівників — 444 000.

У позашкільній освіті:

кількість позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України — 1 368,0 тис., у них дітей — 1 285 941; кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл — 544, у них дітей — 252 993; кількість позашкільних навчальних закладів системи Міністерства культури України — 1456,0 тис., кількість педагогічних працівників системи позашкільної освіти — 24 316.

Загальна кількість педагогічних працівників системи дошкільної загальної середньої, позашкільної освіти України — понад 609 000 осіб.

До системи професійно-технічної освіти належить 821 навчальний заклад. У тому числі:

професійно-технічні навчальні заклади — 696;

професійно-технічні навчальні заклади (структурні підрозділи ВНЗ та інші типи) — 49;

навчальні центри при кримінально-виконавчих установах закритого типу та професійні училища соціальної реабілітації — 72.

Професійно-технічні навчальні заклади здійснюють підготовку за понад 400 професіями (з яких більшість є інтегрованими). З них за галузевим спрямуванням: будівництва — 141; транспорту та зв’язку — 49; промисловості — 272; агропромислового профілю — 239; сфери послуг — 70; торгівлі і громадського харчування — 46.

Контингент учнів і слухачів становить 302,153 тис. осіб, із них навчаються:

у професійно-технічних навчальних закладах — 276,607 (91,5%) тис. ;

у професійно-технічних навчальних закладах (структурні підрозділи ВНЗ, та інші типи) — 18,061 (6%) тис.;

у навчальних центрах при кримінально-виконавчих установах закритого типу та професійних училищах соціальної реабілітації — 7,485 (2,5%) тис. ;

учні з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування становлять — 13,370 (4,3%) тис.;

особи з фізичними та/або розумовими вадами — 4,053 (1,3%) тис.

Загальна чисельність працівників у професійно-технічних навчальних закладах становить 69,597 тис. осіб, із них: педагогічних працівників — 39,472 тис, (із них: директорів професійно-технічних навчальних закладів — 789; заступників директорів — 1,837 тис.; викладачів — 14,003 тис.; старших майстрів та майстрів виробничого навчання — 17,788 тис.; вихователів, бібліотекарів тощо — 5,055 тис., працівників, які не беруть безпосередньої участь у навчально-виховній роботі, — 30,125 тис.).

Нагадаємо, що до 1990 року у Верховній Раді Української РСР працювало дві окремі комісії: Комісія з питань науки і техніки і Комісія з питань культури і освіти. А починаючи з 1-го скликання Верховної Ради України, Комітет з питань науки і освіти завжди створювався новообраними народними депутатами України як стратегічний і такий, що охоплює собою декілька важливих напрямів діяльності держави.

В історію українського парламентаризму Комітет з питань науки і освіти увійшов як орган, де приймались фундаментальні та стратегічні для українського державотворення рішення, зокрема щодо основ законодавства про освіту, науку та науково-технічну діяльність, інтелектуальну власність тощо.

Крім того, в більшості країн із розвиненою демократією та віковими традиціями парламентаризму комітети науки і освіти завжди посідали окреме почесне місце. Так, наприклад, у Бундестазі Федеративної Республіки Німеччина функціонує Комітет з освіти, наукових досліджень і технологій (Commіttee on Educatіon, Research and Technology Assessment), у Палаті громад Великої Британії — Комітет з освіти (Educatіon Commіttee) та Комітет з науки і техніки (Scіence and Technology Commіttee (Commons), у Палаті лордів — Комітет з науки і техніки (Scіence and Technology Commіttee (Lords).

Але повернімося до того, що запропонувала робоча група з розробки змін до Регламенту Верховної Ради України, — створити комітет з питань гуманітарної політики. Напевно, на думку авторів цих змін, цей комітет повинен об’єднати у своєму віданні напрямки роботи декількох комітетів, а також ті питання, які не будуть знати, куди включати. Але новостворений комітет, по-перше, не об’єднає всю гуманітарну сферу в собі, по-друге, буде переобтяжений предметами відання, а, по-третє, сама назва «комітет з гуманітарних питань» викликає дуже багато питань.

Відповідно до навчального посібника «Соціальна і гуманітарна політика» (В. В. Дерега), рекомендованого Міністерством освіти і науки України, термін «гуманітарний» походить від поняття «гуманізм» (лат. humanus — людський, людяний) — принципу світогляду, пов’язаного з уявленням про людину як визначальну мету і вищу цінність суспільства.

Крім того, поняття «гуманітарний» в історико-філософському і філологічному аспекті означає все те, що стосується суспільних наук, які вивчають людину і її культуру, людську свідомість та суспільство, на відміну від технічного і природного.

За визначенням В. В. Дереги, «гуманітарна політика» є системою рішень, що мають на меті створення умов для соціально-гуманітарного розвитку суспільства, соціальної, інтелектуальної, духовної безпеки людини, реалізації її духовних потреб і збагачення творчого потенціалу.

Термін «гуманітарна політика» використовується також у значенні міжнародної політики і включає в свою сферу заходи щодо захисту життя, гідності, здоров’я людини, співробітництво у боротьбі з хворобами, голодом, епідеміями, стихійними лихами та охоплює проблеми з допомоги біженцям і боротьби з тероризмом тощо.

На початку 1990-х років з’явилося в Україні поняття «гуманітарка», й досі багато людей асоціюють це слово з картинкою зваленого в купу брудного одягу із жахливим запахом і натовпом людей, які порпаються у ньому.

Підсумовуючи все вищенаведене, сподіваємось, що слова «наука» і «освіта» не зникнуть із нашого повсякдення, не будуть замінені терміном, який має досить багатостороннє визначення, і як наслідок не будуть розмиті та занедбані або фактично знищені — і як слово, і як визначення, і як сфера життя.

 

Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. 

 

Всі статті рубрики На головну