Роки, роки, —
владики наші й бранці —
Які ви в нас:
як сонце, чи гроза?
Ще тільки вчора
спав я в колисанці,
А вже «добридень»
світ мені сказав.
Роки, роки, —
нам вас не повторити:
Роки великі
й зовсім замалі.
Летять роки! —
і ті, що вже прожиті,
І ті роки,
що з нами у сідлі.
Роки, роки, —
причали і вокзали! —
Летить наш час
крізь віру і крізь зло.
І щастя нам —
не вимолить сльозами.
...І щоб грядущі
потім не сказали,
Що просто нас
на світі не було.
Радіймо. Сміймося. Літаймо.
Цінуймо кожну,
кожну мить.
Радіймо!
Сміймося!
Бажаймо! —
Допоки в нас
Життя дзвенить.
