Транспорт та транспортна інфраструктура, дорожнє господарство, управління паливно-енергетичним комплексом, енергетична безпека держави — це лише неповний перелік питань, які належать до компетенції Віце-прем’єр-міністра України Володимира Кістіона. Віце-прем’єр також курує сфери охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, а також комплекс питань із подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. У віданні співрозмовника «Голосу України» — державний контроль у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та надр. Публікації на ці важливі для суспільства теми неодноразово з’являлися на сторінках нашої газети та мали резонанс у читачів.
В інтерв’ю парламентському виданню Володимир Кістіон (на знімку) розповів про стратегічне бачення розвитку зазначених галузей та прокоментував питання, які викликають суспільний інтерес.
"Нормальне транспортне сполучення всередині країни -- перший крок до використання нашої транзитної переваги"
-- Володимире Євсевійовичу, територією України проходять важливі транспортні коридори, які пов'язують Європу з Азією. Транзитне розташування країни завжди розглядалося як перевага. Які основні проекти покликані реалізувати цю перевагу?
-- Справді, Україна має дуже вигідне географічне розташування, у нас є значний транзитний потенціал, який ми поки що, на жаль, не використовуємо на повну силу.
Спочатку слід зрозуміти, що, окрім глобальних проектів, насамперед є вітчизняні дороги міжнародного значення. Тому перший, так би мовити, "проект", який має забезпечити використання Україною транзитного потенціалу, -- це відновлення наших внутрішніх автошляхів міжнародного значення. Якщо ми забезпечимо нормальне сполучення між півднем і північчю, заходом і сходом, зробимо якісні під'їзди до портів, їхнє сполучення з прикордонними пунктами -- це буде найперший крок для використання нашої "транзитної" переваги.
Хочу нагадати, що Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман неодноразово наголошував на тому, що якісні українські дороги -- пріоритетне завдання нашого уряду. У 2016 році на ремонт та утримання доріг передбачено 19 млрд. гривень. Це безпрецедентна сума. Одразу зазначу, що частина цих коштів піде на поточний та капітальний ремонт, в тому числі і міжнародних трас. Наприклад, роботи ведуться на трасах Стрий -- Тернопіль -- Кіровоград -- Знам'янка, Одеса -- Рені, Доманове -- Ковель -- Чернівці -- Тереблече тощо, які є частинами міжнародних сполучень.
Другий важливий проект для розвитку транзитного потенціалу -- так званий Великий Шовковий шлях. Цей проект передбачає залізничне і морське сполучення і поєднує Європу з Азією в обхід Росії. Його розвиток важливий і вигідний не лише для України. Він надає значні переваги і для Європи, адже Україна має потужний потенціал для того, щоб стати містком між Європою та Азією. Саме тому сьогодні потрібно зосередитись на розробці спільних кроків для успішного розвитку цього транспортного коридору.
Нині продовжується реалізація проекту будівництва Бескидського залізничного тунелю на перегоні Бескид -- Скотарське Львівської залізниці, що входить до міжнародного транспортного коридору # V, який сполучає Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну. Згідно з проектною документацією, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів # 752, загальна вартість проекту становить понад два мільярди грн. Фінансування проекту здійснюється за рахунок власних коштів регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (40 млн дол. США) та Європейського інвестиційного банку (55 млн. євро.). Підготовчі роботи розпочато в кінці 2009 року, орієнтовний строк завершення будівельних робіт -- 4 квартал 2017 року.
-- Як впливають на транспортну галузь бойові дії на сході України та економічні санкції стосовно Російської Федерації?
-- Як ви розумієте, військові дії -- це втрати. На жаль, у першу чергу, ці втрати вимірюються людськими життями. І їх не виразити в гривнях. Але економічні втрати також величезні. Це зруйнована інфраструктура, дороги, підприємства, господарства.
Якщо говорити про залізничний транспорт, то в зоні проведення АТО понад 1000 об'єктів вимагають відновлення. У поточному році ми плануємо розпочати відновлення частини цих об'єктів на підконтрольній Україні території, що потребує орієнтовно понад 350 млн. грн.
З автомобільними дорогами теж непроста ситуація. У Донецькій та Луганській областях загальний обсяг руйнувань становить майже дві тисячі кілометрів. Орієнтовна сума коштів на відновлення вимірюється в мільярдах.
Це близько семи мільярдів гривень.
Звісно, збитки є і в інших сферах. Авіаційна галузь, наприклад, дуже потерпіла від закриття повітряного простору над зоною АТО. Через значне скорочення рейсів недоотриманий дохід авіаційної галузі вимірюється сотнями мільйонів.
Зараз, поки бойові дії тривають, точні суми збитків встановити не вдасться. Тим паче -- підрахувати пошкоджені об'єкти на непідконтрольній території. Але я впевнений в тому, що завдання нашого уряду -- максимально допомогти людям, які потерпають у зоні проведення АТО, в тому числі і за рахунок відновлення інфраструктури хоча б у тих районах, де ми можемо це зробити.
-- Керівником "Укрзалізниці" став іноземець -- уперше у практиці державних підприємств. Чи планує уряд залучати іноземних топ-менеджерів до керівництва в інших галузях? Які це можуть бути напрями?
-- Хочу зазначити, що керівником Укрзалізниці став не просто запрошений іноземний спеціаліст. Войцех Балчун -- це топ-менеджер світового рівня. І він отримав цю посаду після проведення прозорого конкурсу. За критеріями відбору він отримав найвищу оцінку спеціальної комісії -- вищу, ніж наші співвітчизники, які також претендували на крісло глави Укрзалізниці. Тобто уряд, за великим рахунком, не грав основної ролі у призначенні пана Балчуна на посаду. Основну роль відіграв конкурс і, відповідно, професійні якості та досягнення людини, її відповідність посаді. Тому Кабінет Міністрів у принципі не може планувати когось залучати. У нас із 1 травня діє новий Закон "Про державну службу", який передбачає прозорі конкурси на всі відповідальні посади. Якщо в них захоче взяти участь іноземець і матиме кращі характеристики, тоді він зможе обійняти бажану посаду.
"Протягом наступних кількох років структура енергоносіїв у нашій державі навряд чи сильно зміниться"
-- Багато років поспіль існував усталений вираз: "Вугілля -- головний енергоносій України". Тепер, коли значні потужності із видобутку втрачені через війну, якою є структура енергоресурсів країни? Які прогнози на найближчі п'ять років щодо змін у цій структурі?
-- Вугілля традиційно залишається одним із основних енергоносіїв світу: на нього припадає понад 30% світового споживання електроенергії. На сьогодні вугілля -- це єдиний ресурс, який Україна має в обсягах, достатніх для покриття потреби в цьому виді палива.
Так, із початком бойових дій на Донбасі вугільна галузь дуже постраждала. За період 2014-2015 роки вуглевидобуток впав більше, ніж удвічі, з 95 шахт 60 залишилися на неконтрольованій території, у тому числі -- всі шахти, що видобувають антрацитове вугілля. З 16 державних шахт в зоні АТО, що видобувають вугілля марки А (антрацит), переважна більшість перебуває в робочому стані, сукупною виробничою потужністю близько 6 млн. тонн на рік. Разом із 11 працездатними шахтами приватної вугледобувної компанії ДТЕК сукупна виробнича потужність антрацитових шахт -- понад 16 млн. тонн на рік.
Для порівняння: вугледобувними підприємствами, розташованими на контрольованій території, за 6 місяців 2016 року видобуто 19 млн. тонн вугілля, в тому числі підприємствами, підпорядкованими Міненерговугілля, -- трохи більше 3 млн. тонн.
Зараз труднощі у вугільній галузі справді є, і пов'язані вони не лише із шахтами, що залишилися на неконтрольованій території. Багато років ця галузь була і залишається дотаційною. Багато шахт є нерентабельними, на них працює зношене обладнання, і на його модернізацію немає коштів. Тому наше завдання -- вивести вуглевидобування на бездотаційний рівень, реорганізувати неприбуткові шахти, дати можливість розвиватися прибутковим. Одним словом, вугільна галузь України потребує глобального реформування, і разом із Мінпаливенерго ми працюємо над цим питанням.
"П'ятирічками" ми не плануємо, але можу спрогнозувати, що протягом наступних кількох років структура енергоносіїв у нашій державі навряд чи сильно зміниться. Хоча передумови можуть бути закладені. Вже зараз у нас відбувається скорочення споживання і вугілля, і газу -- за рахунок підвищення енергоефективності, використання альтернативних відновлюваних джерел енергії.
-- Головне навантаження із виробництва електроенергії сьогодні несе атомна галузь. Яким чином уряд планує диверсифікувати як джерела виробництва електроенергії, так і джерела постачання сировини, матеріалів та обладнання для самої атомної галузі?
-- Так, атомна енергетика відіграє чи не найбільшу роль у забезпеченні нашої держави електроенергією. Поки що працюємо лише на імпортній сировині: сьогодні майже 85% ядерного палива, що експлуатується на наших АЕС, становить паливо російського виробництва (ВАТ "ТВЕЛ"), близько 15% -- транснаціональної компанії Westinghouse. У 2014 році НАЕК "Енергоатом" продовжив контракт із Westinghouse до 2020 року. Він передбачає постачання палива на три енергоблоки ВВЕР-1000 з можливістю розширення постачання на шість енергоблоків.
У 2016 році заплановано здійснити 17 поставок свіжого ядерного палива на енергоблоки українських АЕС, в тому числі 12 поставок -- ВАТ "ТВЕЛ" і п'ять поставок -- компанії "Вестінгауз", з них три планується до завантаження.
Насправді в України теж є потенціал для виробництва власного ядерного палива та його компонентів на базі національних ресурсів природного урану та цирконію. Це дозволить нашій державі зменшити імпортозалежність у сфері атомної енергетики. Зараз Міненерговугілля розробило проект Концепції Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України на 2016-2020 роки. Він передбачає створення можливостей для виробництва власного ядерного палива з використанням імпортного обладнання.
-- Наприкінці квітня в усьому світі згадували про Чорнобиль. В тому числі -- у зв'язку зі спорудженням нового саркофага над станцією. Терміни завершення робіт кілька разів переносилися. Із чим це пов'язане і коли заплановано завершення проекту?
-- Так, справді, певні неузгодженості з початковим графіком були. Річ у тім, що під час проектування у 2007 року не було враховано в повному обсязі всієї складності робіт та умов їх виконання. Також за цей час значно зросла вартість самого об'єкта. Через це до проектної документації довелося вносити зміни. Тому перенесення терміну введення в експлуатацію саркофага -- нового безпечного конфайнмента -- головним чином пов'язане із затримкою в проектуванні, отриманні дозвільної документації, збільшенням вартості відповідно до кошторисної оцінки 2010 року.
У 2014 році було проведено засідання Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду "Укриття" (саме з його коштів фінансується будівництво конфайнменту). Тоді було прийнято рішення щодо більш детального аналізу графіка виконання робіт та пошуку додаткових фінансових ресурсів для його завершення. ЄББР -- адміністратор ЧФУ -- не став заперечувати проти пропозицій компанії "НОВАРКА" щодо необхідності перенесення кінцевого терміну здачі НБК. Тож зараз завершення будівництва планується на листопад 2017 року.
"Лише влада не зможе змінити державу. Нам потрібна підтримка громадян"
-- В Україні існує збір за забруднення навколишнього середовища. Навколо розподілу цих платежів точаться дискусії: на місцях кажуть, що значна частина грошей не спрямовується на природоохоронні заходи. На вашу думку, чи є такий збір достатнім стимулом для збереження природи?
-- Перша проблема полягає справді в тому, що до початку цього року 80% екологічного податку зараховувалося до загального фонду місцевих бюджетів. Це означає, що гроші можуть використовуватися не на природоохоронні цілі. Власне, на місцях воно так і було. За інформацією обласних державних адміністрацій, тільки мізерна частина цих коштів була використана у 2015 році на природоохоронні заходи.
Проте з ухваленням у грудні 2015 року Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку", з 2016 року кошти від сплати екологічного податку, що зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, використовуються тільки для фінансування природоохоронних заходів. Це має виправити ситуацію на місцях.
Щодо другої частини питання. Екологічний податок залежить від рівня фактичних обсягів викидів, скидів забруднюючих речовин та фактичної кількості відходів, які продукує те чи інше виробництво. Логіка проста: менше забруднюєш середовище -- менше сплачуєш екоподатку. В такому сенсі він справді є стимулом для природозбереження. Але зважаючи на те, що зараз відбувається спад виробництва, то і обсяги надходжень до бюджетів зменшуються. Відповідно, менше грошей є на природоохоронні заходи.
На сьогодні зусилля уряду і Мінприроди, зокрема, спрямовані на відновлення функціонування Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, тобто зарахування 20% коштів від сплати екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету. Це дасть можливість використовувати кошти від сплати екологічного податку в повному обсязі виключно на природоохоронні заходи.
-- Розкажіть, будь ласка, про імплементацію екологічних стандартів ЄС до вітчизняної економіки.
-- Питання екології, як ви, напевно, можете помітити, у нашій державі обговорюються не так інтенсивно, як, наприклад, тарифів, цін на газ, соціальної політики, доріг тощо. Хоча насправді екологічні проблеми зараз -- це загроза не лише для нас, а й для майбутніх поколінь. Угода про Асоціацію з ЄС передбачає запровадження цілої низки екостандартів. Це, зокрема, впровадження системи оцінки атмосферного повітря, впровадження механізму поводження з відходами, збільшення відповідальності для виробників продукції, яка є забруднювачем природного середовища, запровадження басейнового принципу управління річками тощо. Нині всі ці питання перебувають у роботі. Мінприроди деякий час очолював тимчасовий виконувач обов'язків міністра, і це погано відобразилося на проведенні екополітики в нашій державі. Зараз вже три місяці у нас є повноцінний міністр екології Остап Семерак. Він досить активно взявся за роботу, тому думаю, скоро ми побачимо його успіхи в роботі.
Нагадаю, що 12 липня було ухвалено в першому читанні два законопроекти: # 3259 -- про стратегічну екологічну оцінку та #2009 а-д -- про оцінку впливу на довкілля. Ці документи необхідні для встановлення європейських екологічних стандартів у нашій державі. Ці кроки -- це лише початок запровадження європейської екологічної політики в Україні. Але хочу наголосити, що лише влада не зможе змінити державу. Нам потрібна підтримка громадян, їхнє розуміння, що ми маємо дбати вже зараз про майбутнє наших дітей та онуків, про те, в яку воду вони питимуть і яким повітрям вони дихатимуть.
-- За останній рік національний поштовий оператор -- "Укрпошта" -- також упевнено рухається в бік європейських стандартів. Які пріоритети в діяльності цього державного підприємства ви вбачаєте?
-- Зараз підприємство отримало нового керівника, він нещодавно розпочав роботу. Ігор Смілянський успішно пройшов конкурс на заміщення цієї посади, це людина із значним досвідом роботи у закордонних компаніях. У нього є стратегія реформування підприємства, і я впевнений, що він досягне успіху, використовуючи свої професійні знання та досвід.
З свого боку хочу сказати, що "Укрпошта" має унікальну мережу, якої немає у жодної іншої структури -- майже 12 тисяч відділень по всій країні. Цю перевагу слід використовувати, щоб зрештою "Укрпошта" стала сучасним центром надання послуг. Слід провести модернізацію відділень "Укрпошти", впровадити нові інформаційні технології, встановити нове програмне забезпечення, щоб вийти на новий рівень комфортного обслуговування клієнтів.
Саме завдяки своїм перевагам "Укрпошта" має забезпечувати "крокову доступність" до адміністративних, поштових, кур'єрських, фінансових та інших необхідних громадянам послуг.
-- В уряді ви куруєте питання, які неможливо вирішити, не враховуючи думку громадськості. Яким чином ви плануєте залучати громадськість до обговорення та прийняття рішень? Чи стежите за газетними публікаціями, де порушуються проблеми інфраструктури, екології, паливно-енергетичного комплексу?
-- Якщо чесно, то всі питання державної політики потребують врахування громадської думки. Звісно, питання, які я координую, -- також не виключення. Але слід одразу зауважити, що політику у вказаних сферах формують міністерства -- інфраструктури, палива та енергетики, екології та природних ресурсів. При них мають бути громадські ради, через які суспільство, експертне середовище можуть впливати на прийняття рішень.
Також зі мною працює команда моїх однодумців, які відстежують громадську думку та проблеми громадян по різним напрямкам. Я регулярно ознайомлююся зі зведеною інформацією і намагаюся враховувати думку суспільства у прийнятті рішень. Також у мене є офіційна сторінка у Фейсбуці. Якщо є якесь конкретне питання або проблема, то я обов'язково прочитаю і спробую допомогти. Єдине, на що не реагуватиму -- необґрунтовані звинувачення, образи, якісь емоційні претензії тощо. Але якщо людина справді хоче, аби її почули, намагається вирішити проблему, то вона зможе бути переконливою, і її обов'язково почують.
Щодо другої частини вашого питання: звісно, я моніторю всі ЗМІ (не лише друковану пресу) на предмет тем, які я координую. Зранку проглядаю свіжі новини, протягом дня слідкую за терміновими повідомленнями, ввечері, коли є час, спокійно продивляюся більш ґрунтовні, аналітичні матеріали.
ЗМІ -- це також і голос громадськості: журналісти розповідають суспільству, що робить влада, і, в свою чергу, громадяни мають змогу донести свої проблеми через публікації у засобах масової інформації, до урядовців, депутатів тощо. Тобто, на резонансні події, висвітлені в медіа, ми реагуємо. Це також можна розглядати як взаємодію з громадськістю.
-- Запитання, які порушувалися під час цієї розмови, складено за виступами газети і листами до нас, журналістів. Тож читачі можуть бути впевнені: про їхні проблеми почули на найвищому рівні. На черзі -- вирішення цих проблем. Дякую за розмову і бажаю успіху у здійсненні ваших планів.
Інтерв'ю провела Ліна КУЩ.
