24 серпня відзначається велике свято — 25-та річниця Незалежності України. За час, що минув відтоді, як український народ виборов собі право самостійно вирішувати власну долю, вдалося зробити багато чого, чим ми по праву можемо тепер пишатися.


Великий внесок у скарбницю загальнонаціональних надбань зробила і Національна академія наук України — провідна наукова організація держави, одним зі статутних завдань якої є посилення впливу результатів фундаментальних і прикладних досліджень на інноваційний розвиток економіки, освіти й культури нашої країни. Впродовж цієї чверті століття вчені нашої Академії зосереджували свої зусилля насамперед на здійсненні наукових досліджень і створенні розробок, що відповідають, з одного боку, сучасним тенденціям розвитку науки й техніки, а з другого — потребам економічного, соціального та технологічного розвитку нашої держави.

 

Потужний потенціал Академії, втілений у багаторічному науковому доробку її установ, є перспективним для використання в паливно-енергетичному комплексі та атомній енергетиці, видобувній галузі й раціональному природокористуванні, у медицині та сфері охорони здоров’я, агропромисловому комплексі. Чимало зусиль докладається для створення нових матеріалів, методів їх з’єднання і оброблення, наноматеріалів і нанотехнологій, інформаційних технологій і систем. Роботи вчених-суспільствознавців спрямовані на вироблення політико-правових, економічних і управлінських механізмів зміцнення конкурентоспроможності України, формування суспільства й економіки знань.


За часів Незалежності дослідники Академії ініціювали розроблення низки державних цільових науково-технічних програм, за якими отримано вагомі наукові результати та реалізовано чимало перспективних науково-технічних розробок. Вагомий внесок зроблено в розвиток наукоємних конкурентоспроможних технологій, що знайшли застосування в металургійній, транспортній, енергетичній галузях; розроблено принципово нові технології одержання перспективних і вкрай необхідних матеріалів для різних галузей промисловості, нові речовини різноманітного призначення; створено технології одержання альтернативних видів палива і високоефективних паливно-мастильних матеріалів. Результати багатьох досліджень мають важливе значення для забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів, активного впровадження сучасних і створення принципово нових інформаційних технологій. Одержано також результати, що стали основою інноваційних молекулярних і клітинних біотехнологій, перспективних для застосування в медицині і сільському господарстві, фармацевтичній і харчовій промисловості, охороні навколишнього середовища.


Окремо хотів би зупинитися на прикладних розробках наших науковців, що вже впроваджені в практику й мають значний реальний або очікуваний економічний і соціальний ефект. Наведу лише деякі приклади.
Зокрема, це — роботи з подовження ресурсу експлуатації енергоблоків вітчизняних атомних електростанцій, що на даний час дозволяє відтермінувати будівництво нових потужностей і заощадити бюджетні кошти. Вченими Академії також обґрунтовано безпечність і працездатність ядерного палива виробництва американської компанії «Westіhghouse» при його використанні для українських АЕС — в умовах роботи змішаного навантаження активної зони реакторів ВВЕР-1000. Щорічний економічний ефект від впровадження вищезгаданих науково-технічних розробок обраховується мільярдами гривень. Уможливити здійснення безперервного моніторингу та контролю радіоактивного стану України покликана модифікація «J-RODOS» європейської системи реагування на ядерні аварії «RODOS». Планується, що до кінця поточного року буде завершено впровадження цієї системи на всіх вітчизняних АЕС.
Додам до цього, що вчені НАН України першими у світі одержали зміцнений наночастинками оксидів високоентропійний п’ятикомпонентний сплав із гранецентрованою ґраткою, який може ефективно використовуватися в ядерній енергетиці і промисловості, та створили технологію синтезу наноматеріалів і нанокомпозитів для очищення рідких радіоактивних відходів від солей важких металів, яка суттєво підвищує екологічну й радіаційну безпечність об’єктів ядерно-паливного циклу.


Слід відзначити й розробки, призначені для моніторингу роботи енергосистем. Це — апаратно-програмні комплекси «Регіна», якими на даний час охоплено практично всі атомні, теплові та гідравлічні станції України й усі великі та відповідальні підстанції з напругою від 110 до 750 кВ, електрифікований залізничний транспорт та інші важливі електроенергетичні об’єкти. Застосування таких комплексів, а також розробленої нашими вченими автоматизованої системи обліку виробленої та спожитої електричної енергії забезпечує стабільність функціонування Об’єднаної енергетичної системи України та її інтеграцію до Об’єднання енергосистем європейських країн («ENTSO-E»).


Ще одна вагома розробка, авторами якої є наші дослідники, — технологія контактного стикового зварювання рейок із високоміцної сталі та машини для такого зварювання. Із застосуванням цього обладнання прокладаються так звані «оксамитові» залізничні шляхи, що дають змогу збільшувати швидкість руху потягів до 160 км/год.


Особливу увагу хотів би привернути до розробок медичного призначення, які рятують і підвищують якість життя десятків тисяч наших співгромадян. Це стосується насамперед унікальної технології і обладнання для високочастотного зварювання м’яких живих тканин у таких галузях, як загальна й абдомінальна хірургія, травматологія, пульмонологія, проктологія, урологія, мамологія, оториноларингологія, гінекологія, офтальмологія та інших. Оперативні втручання, що виконуються на основі застосування цієї розробки, є безкровними, унепотрібнюють шовні матеріали, цілком виключають запальні процеси та скорочують післяопераційний період реабілітації при одночасному значному обмеженні використання знеболювальних препаратів.


Численні клінічні випробування продемонстрували високу ефективність і низки інших академічних медичних розробок, а саме: революційної технології лікування косоокості й нормалізації зору в дітей за допомогою спеціальних окулярів-компенсаторів, створених на основі оптики Френеля; технології відновлення функцій руху та мовлення, порушених унаслідок тяжких захворювань нервово-м’язової системи (наприклад, інсульту, інфаркту, дитячого церебрального паралічу) та травм; нової технології отримання субстанції бактеріального лектину — основи високоефективного лікувального препарату для профілактики й терапії інфекційних захворювань, спричинених вірусами грипу.


Упродовж багатьох років зусилля НАН України були спрямовані й на вирішення вкрай актуальної в сучасному світі продовольчої проблеми. Наші вчені-селекціонери створили близько 100 нових високопродуктивних і якнайкраще адаптованих до українських кліматичних умов сортів сільськогосподарських рослин — озимої пшениці, кукурудзи тощо. Нові сорти озимої пшениці вже вирощуються на площі близько 1,7 млн. га. Варто зауважити, що врожай озимини, зібраний з такої площі, майже повністю забезпечує потреби нашої країни у продовольчому зерні.


Є і вагомі здобутки в сфері соціогуманітарних наук. Наші вчені мають ґрунтовні пропозиції щодо модернізації виробничої сфери та регулювання інвестиційних процесів, визначення шляхів реформування політичної системи України. Розроблено рекомендації щодо механізмів державної політики сприяння розвиткові громадянського суспільства, розв’язання регіональних, міжетнічних та міжконфесійних суперечностей, протидії сепаратизму й антиукраїнській пропаганді. Тільки за попередній, 2015 рік, за вказаними науковими напрямами вчені НАН України надали близько тисячі аналітичних матеріалів, експертних висновків, пропозицій і рекомендацій для органів державної влади, зацікавлених міністерств і відомств. Зараз значна увага приділяється окресленню концептуальних засад і стратегій реалізації цивілізаційного вибору України, проблемам реінтеграції Донбасу та Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України, модернізації вітчизняних державних і суспільних інститутів відповідно до європейських і світових стандартів.


З-поміж проектів, виконуваних академічними установами соціогуманітарного профілю, слід відзначити унікальний дослідницький проект «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», у межах якого наші науковці постійно здійснюють ґрунтовний аналіз соціальних процесів в Україні — на матеріалах щорічного загальнодержавного соціологічного моніторингу. Окреме місце серед здобутків нашої Академії посідають багатотомні фундаментальні видання, які мають вагоме наукове й суспільне значення. Серед завершених видань — «Історія української культури» (в 5 томах, 9 книгах), «Енциклопедія історії України» (в 10 томах), «Шевченківська енциклопедія» (в 6 томах), «Повне зібрання творів Тараса Шевченка» (в 12 томах). Триває реалізація таких видавничих проектів, як, зокрема, «Енциклопедія сучасної України» (у 30 томах, з яких видано вже 15), «Михайло Грушевський. Твори» (в 50 томах, 23 томи видано), «Історія української літератури» (у 12 томах, із них 3 томи видано) та науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» (із запланованих 130 томів опубліковано 106).


Особливу роль у справі організації та практичного впровадження результатів наукових досліджень відіграє діяльність регіональних наукових центрів НАН України та МОН України. Вона зосереджена насамперед на залученні наукового потенціалу відповідних регіонів та всієї країни до вирішення актуальних проблем соціально-економічного, науково-технічного й культурного розвитку регіонів України. При цьому пріоритетна увага надається проблемам соціально-економічного розвитку регіонів, оптимізації енергоспоживання та розширення масштабів використання відновлюваних джерел енергії, утилізації відходів виробництва та споживання, розвитку інноваційної діяльності в регіонах України. Крім того, регіональні наукові центри виконують значний обсяг експертних досліджень із питань, що мають суттєве значення для вирішення конкретних регіональних проблем, сприяють розвиткові міжрегіональних наукових і виробничих зв’язків, транскордонному співробітництву, приділяють увагу питанням інтеграції науки й освіти, роботі з науковою молоддю, просвітницькій діяльності. За умов децентралізації державної влади роль регіонів і, відповідно, регіональних наукових центрів лише зростатиме.


За часів незалежності Академія постійно налагоджувала та поглиблювала співробітництво із зарубіжними партнерами. Наразі діє близько 120 угод про співпрацю між НАН України та провідними науковими організаціями понад 50 країн світу. Науковці Академії виконують також низку проектів і беруть участь у конкурсах у рамках нашого співробітництва з міжнародними організаціями — такими, як, зокрема, НАТО, ЮНЕСКО, ЦЕРН і багато інших. Пріоритетного значення для Академії, як і для всієї держави, набула взаємодія з партнерами із країн — членів Європейського Союзу та асоційованих країн, яка здійснюється на підставі близько 30 відповідних угод.

Неодмінною складовою долучення української наукової спільноти до Європейського дослідницького простору є асоційоване членство України в Рамковій програмі ЄС із наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».


Ще одним важливим напрямом нашої роботи впродовж усіх цих років була й залишається популяризація результатів наукової діяльності серед найширшого кола громадян. 2007 року Академія виступила ініціатором проведення Всеукраїнського фестивалю науки, який цьогоріч відбувся вже вдесяте. Наші молоді вчені двічі на рік — навесні та восени — організують надзвичайно цікаві заходи в рамках ініціативи «Дні науки», демонструючи експерименти, читаючи науково-популярні лекції, проводячи майстер-класи та екскурсії. Співробітники академічних установ охоче долучаються і до нещодавно започаткованих у нашій країні наукових пікніків.


Ми також докладаємо всіх можливих зусиль, аби залучати до наукової діяльності талановиту українську молодь. НАН України здійснює наукове керівництво Малою академією наук України, покликаною виявляти та підтримувати обдарованих дітей, а також всіляко сприяє реалізації потенціалу молодих учених. У поточному році офіційний статус отримала Рада молодих вчених при нашій Академії, яка, треба сподіватися, відіграватиме важливу роль у поповненні академічних установ науковою молоддю.


Отже, спектр напрямів діяльності НАН України є надзвичайно широким, і кожен із них має важливе значення для становлення нашої незалежної держави. Досвід провідних країн світу, на які ми прагнемо орієнтуватися, демонструє, що технологічна реконструкція виробництва, структурна перебудова та якісне зростання економіки, оновлення сфер суспільного життя завжди потребують активного й повсюдного впровадження результатів наукових досліджень. Глибоко переконаний, що тільки залучення науки до вирішення найважливіших проблем нашої країни, налагодження тісної співпраці між представниками наукової спільноти, державної влади та бізнес-середовища є запорукою подолання кризових явищ в економіці та суспільному житті України, її дійсно інноваційного розвитку.

 


Борис Патон, академік, президент Національної академії наук України.