Сьогодні вже відомо, що черговий опалювальний сезон принесе вкрай високі тарифи. А що ще? Чи допоможуть комунальникам нові ціни надавати якісні і своєчасні послуги? Чи всім буде тепло? Чи навчився споживач економити тепло? Чи зможе вся система працювати чітко і без збоїв?.. Питань багато. І якщо раніше вони цікавили переважно фахівців та представників місцевих органів влади, котрі відповідають за організацію опалювального сезону, то тепер вони стали вкрай актуальними для кожної родини. Адже, сплачуючи за високими розцінками, люди хочуть знати, наскільки раціонально витрачають ці кошти.
Загалом на Хмельниччині заплановано використати на підготовку житлово-комунального господарства до зими на 85 відсотків коштів більше, ніж торік. На перший погляд, це значна цифра. Логічно було б подумати, що інвестиції в галузь мають підняти її ефективність. А коли так, то й на здешевлення послуг можна було б розраховувати.
Але це з точки зору теорії. На практиці інакше. Насамперед через те, що жодна модернізація не передбачає зменшення розцінок. А ще через те, що на початок серпня було використано на підготовку лише 49 мільйонів гривень власних коштів підприємств галузі та грошей місцевих бюджетів, що менш як половина запланованого обсягу.
У результаті на об’єктах теплопостачання області поки що підготовлено лише дві третини котелень та теплових мереж. З центральними тепловими пунктами ситуація дещо краща. Але на відомчих котельнях запасів вугілля лише 42 відсотки від запланованих обсягів.
В обласному управлінні ЖКГ називають і такі факти: у Дунаєвецькому районі підготовлено усього 16 відсотків котелень та менш як сім відсотків тепломереж. Є над чим задуматися, а головне, над чим попрацювати.
Будеш кращим — отримаєш штраф
Обласний центр лідирує у підготовчих роботах. Як запевнив заступник міського голови Анатолій Нестерук, місто майже стовідсотково може хоч сьогодні розпочати опалювальний сезон — усі котельні готові до цього.
Міський бюджет виділив значні кошти на різні енергоощадні програми та ремонтні роботи. На комунальному підприємстві «Хмельницьктеплокомуненерго» для зменшення втрат теплової енергії у зовнішніх теплових мережах, економії енергоносіїв та забезпечення якісним гарячим водопостачанням споживачів введено в експлуатацію потужні водогрійні котли та встановлено окремі котли на опалення та гаряче водопостачання, змонтовано міні-котельні та індивідуальні теплові пункти. Серед прогресивних здобутків останніх років — робота вже дванадцяти когенераційних установок, які тільки за минулий рік виробили майже 20 мільйонів кіловат-годин електроенергії. Влітку тепловики продають її міськводоканалу, причому за ціною, значно нижчою ніж ту, яку пропонує обленерго. Крім того, в місті працюють дванадцять твердопаливних котлів, днями запустять ще два. Такі заходи допомогли істотно зменшити споживання газу — за минулий рік воно скоротилося на дев’ять мільйонів кубометрів.
Усе це дало свої результати — обласний центр забезпечив своїм споживачам найдешевшу в країні гігакалорію тепла. Крім того, хмельничанам усе літо подається гаряча вода.
Здавалося б, ідучи такими темпами, Хмельницький міг би уже найближчим часом звернути із шляху зростання комунальних платежів на протилежний — до їх зменшення. Але ні. Виявляється, на складні процеси ціноутворення значно більший вплив мають зовнішні чинники, аніж практична робота з теплозбереження. Зокрема, відшкодування з державної казни коштів за надані пільги і субсидії. Загальна сума заборгованості лише в обласному центрі налічує десятки мільйонів гривень. А це обертається серйозними проблемами і для комунальних підприємств, і для конкретних споживачів.
Скажімо, через невідшкодовану різницю в тарифах у «Хмельницьктеплоенерго» накопичилися борги у 28 мільйонів гривень. Не вистачило грошей — не розрахувалися вчасно за газ і самі заборгували майже дев’ять мільйонів гривень, як наслідок отримали штрафних санкцій на 6,5 мільйона. І через це заблоковано рахунки підприємства. Як не парадоксально звучить, а саме так «відзначено» справді вагомі здобутки хмельницьких тепловиків.
Загрозлива гра цифр
Часто визначальними є не успіхи на шляху енергозбереження, а збіг цифр і обставин. На жаль, не нові сучасні котельні і теплотраси гарантують, чи буде тепло в квартирах, а рівень розрахунків за спожитий природний газ.
В управлінні ЖКГ заспокоюють: Ізяслав, Понінка, Славута, Кам’янець-Подільський можуть бути впевненими, що їхні теплові комунальні підприємства забезпечили у першому півріччі розрахунки за газ на рівні 111—121 відсотка. Але серед аутсайдерів — віньковецьке, полонське, теофіпольське підприємства теплових мереж, де рівень розрахунків становить від 5 до 43 відсотків. «У разі, якщо їм не вдасться погасити борги, вони не отримають ліміти на блакитне паливо від постачальника НАК «Нафтогаз України» та зупинять свою діяльність. Початок опалювального сезону в цих районах під загрозою», — доповіли на колегії ОДА.
Особливе місце у цьому списку відведено шепетівському підприємству «Шепетівка Енергоінвест». Уже кілька років тривають судові спори між міською владою і підприємством про розірвання договору концесії. А паралельно саме підприємство намагається позбутися багатомільйонних боргів перед «Нафтогазом». Саме вони декілька сезонів поспіль ставлять під загрозу опалювальний сезон у місті. Ситуація банальна: поки є борги, Шепетівка може не отримати ліміти на газ. А серед причин цих боргів — давні невідшкодовані кошти за різницю в тарифах.
— У судах фігурує сума боргу підприємства перед «Нафтогазом» у 61 мільйон гривень, — розповів шепетівський міський голова Михайло Полодюк. — Але водночас з державного і міського бюджетів уже було виплачено понад 23 мільйони гривень на відшкодування різниці в тарифах, майже 32 мільйони сплатили бюджетні установи міста, ще 14 мільйонів гривень — управління соціального захисту. Тож у результаті вже мала набігти існуюча сума боргу.
Але одні платежі так і не перекрили інші борги. У результаті комунальне підприємство має сплачувати свої борги за спеціальним графіком. Але тут знову виникла проблема. Формально цей графік має погодити міська влада. Але, як стверджує голова, за законом рада не може визнати борги, визначені в судовому порядку. З другого боку, НАК «Нафтогаз» не може поставити офіційну печатку на графіку, який так і не погоджено міською радою. Натомість, як стверджує генеральний директор підприємства «Шепетівка Енергоінвест» Володимир Сарнацький, у столиці на словах йому пообіцяли, що графік буде взято до уваги і підприємство отримає необхідний для опалювального сезону газ.
Хочеться в це вірити. Але якщо з паперами, підписами, печатками і договорами не можна розібратися навіть у численних судах, то хто повірить словесним обіцянкам? А головне, які у них гарантії?
Хто лишився?
Дитяча головоломка про те, що «А» упало з труби, а «Б» просто пропало, тепер видається не такою вже й наївною. Хто і як довго залишиться на теплопостачальній трубі, підключеній до сотень тисяч споживачів. На жаль, єдиною втіхою для багатьох залишаються не доступні тарифи, а можливість отримати субсидії. Якщо ця система дасть хоч найменший збій, це може обернутися значно більшими проблемами, ніж просто відключені батареї.
За звітними даними, в області комплексно підготовлено до зими лише половину житлових будинків, стільки само відремонтовано покрівель та опалювальних систем. Це на папері.
У багатьох родинах теж намагаються не марнувати часу: хто запасається дровами, хто утеплює стіни, хто встановлює нові котли. Дехто, розуміючи, що не зможе заплатити за тепло, вже розробив свою «теплоощадну програму» — жорстку економію. Тож те, що не всім узимку буде тепло, зрозуміло вже тепер. Але загалом, як переживемо опалювальний сезон і кому все-таки вдасться протриматися біля теплої труби, покаже час.
Хмельницькая область.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
