Перелік дозволених до використання в країні харчових добавок скасовано рік тому
Ну хто з нас не полюбляє солоденького? Важко собі відмовити в бажанні поласувати шоколадною цукеркою, хрусткою вафелькою чи ароматною карамеллю! Шкода лише, що сучасні кондитерські вироби дуже відрізняються за рецептурою від тих, які ми пам’ятаємо з дитинства...
Киянка Ірина своїм дітям обирає солодощі тьмяних, природних кольорів. «Вони натуральніші, — пояснює жінка. — Ми вже давно відмовилися від драже популярної торговельної марки, де в одному пакетику зібрані яскраві червоні, жовті, помаранчеві та сині «солодкі кульки», бо за кількістю шкідливих барвників це просто бомба уповільненої дії. Перш ніж щось купити, намагаємося вивчати склад продукту».
Ірина — турботлива мама і свідомий споживач, тому вона знає, які наслідки може мати для її дітей вживання сумнівних харчових домішок.
— Я читала, що деякі речовини, дозволені до використання в Україні, заборонені за кордоном, — пояснює жінка. — Приміром, барвники. Деякі з цих домішок можуть спровокувати алергію, астму чи мати інший побічний ефект.
Таку інформацію можна знайти на сайтах організацій, які проводять споживчу експертизу харчових продуктів, чи на громадських засадах займаються захистом прав споживачів. Шкода, але на державному рівні ця тема давно забута.
На сайті Міністерства охорони здоров’я, яке колись мало опікуватися оновленням переліку дозволених в Україні харчових добавок, подробиць не відшукаєш. Немає там навіть переліку дозволених до використання в Україні «єшок». Його було затверджено постановою Кабінету Міністрів №12 від 4 січня 1999 року, згодом до цього документа вносилися численні зміни — постановами уряду та рішеннями головного санітарного лікаря України (підпорядкованого МОЗ).
Нині санслужбу ліквідовано, деякі її функції перейшли до Держпродспоживслужби. У цій структурі стверджують, що питання використання харчових домішок залишилися в компетенції МОЗу, але в медичному відомстві це заперечують і відсилають до Держпродспоживслужби... Коло замикається. То де, зрештою, шукати відповідну інформацію?
Найбільш обізнаними в темі харчових добавок виявилися фахівці Інституту громадського здоров’я імені О. М. Марзеєва НАМНУ. Тут «Голосу України» повідомили, що урядову постанову №12... скасовано. І, відповідно, затверджений цим документом перелік дозволених до використання в Україні харчових домішок.
Текст постанови ми знайшли на сайті Верховної Ради і переконалися, що вона справді втратила чинність, причому ще рік тому — 8 вересня 2015-го. Виходить, тепер у наші солодощі можна додавати будь-яку гидоту, і при цьому не порушувати жодних українських законів?!
Одне слово, це вже тема для серйозного журналістського розслідування. Ми, не претендуючи на істину в останній інстанції, просимо споживачів бути уважними при купівлі будь-яких харчів і не лінуватися читати інформацію на пакуванні.
Серед переліку дозволених постановою №12 інгредієнтів було помічено принаймні шість барвників (Е102, Е104, Е110, Е124 і Е129), які можуть викликати гіперактивність у дітей, кажуть експерти. Вони трапляються і в цукерках, і у вафельках з начинкою, і в тістечках чи тортах. В ідеалі на етикетці смаколика з таким вмістом має бути попереджувальний напис: цей барвник може спричиняти певні негативні наслідки. Але більшість виробників під час маркування продукту свідомо уникають такої деталізації.
Тим часом наші співгромадяни за традицією споживають дуже багато солодкого. Останніми роками ціни на смаколики невпинно зростають, а обсяги продажу дорогої кондитерки — цукерок і тортів — зменшуються. Тож виробники за будь-яку ціну намагаються втримати увагу збіднілого споживача. У намаганні здешевити свій продукт вони давно замінили дорогу сировину дешевшою: до прикладу, замість вершкового масла додають пальмове, замість цукру — його замінники, а замість справжньої згущенки — молоковмісний продукт. Термін придатності смаколиків подовжують численні консерванти, а зовнішній вигляд покращують шкідливі синтетичні барвники. «Проштовхувати» такий товар допомагає яскраве пакування та дрібне фасування продукту: покупець швидше купить стограмовий пакетик із цукерками, аніж 400-грамовий. Інколи у величезній картонній коробці можна знайти лише 10 цукерок. Про справжню ціну і якість того, що пропонують у яскравій обгортці, ми й уявлення не маємо.
Часто-густо виробники навмисне заплутують споживачів, ігноруючи вимоги до маркування продукту: харчові домішки вказують без міжнародного індексу Е, а щоб завоювати ще більшу довіру покупця, безпідставно пишуть на товарі: «натуральний» або «екологічний». Пересічний покупець довго не розглядатиме написи на пакуванні й не вивчатиме склад продукту. Він все одно не розуміє, що приховано за назвами «кондитерський жир» чи «ароматизатор, ідентичний натуральному». До того ж, щоб прочитати дрібне маркування на товарі, треба мати ідеальний зір або озброїтися лупою...
Сумнівні інгредієнти потрапляють і у напівфабрикати, — наприклад, вафельні коржі для торта (мабуть, найдешевшого смаколика, який можна швидко приготувати в домашніх умовах).
— Мої діти полюблять тортик зі згущенкою. Основу, звісно, купуємо у супермаркеті, — розповідає Ірина. — Ну що, здавалося б, шкідливого, може бути у сухій вафельці? Але я прочитала склад продукту і виявила у переліку синтетичні домішки. Поряд на етикетці був брехливий напис: «Стовідсотково натуральні барвники» (на знімку).
У вафельних напівфабрикатах, які обрала Ірина, справді були натуральні барвники куркумін та кармін — Е100 і Е120 відповідно, а також синтетичний барвник «Діамантовий синій» (Е133). Він може спричиняти напади задухи в астматиків та алергічні реакції.
Крім того, продукт містив кулінарний жир, при цьому виробник навіть розшифрував, з чого він складається — рослинні жири та рафіновані олії, антиокислювачі Е321 та Е320, піногасник Е900, емульгатор Е471. Ірина має сумніви і щодо цієї суміші.
Антиокислювач Е320 має токсичну та канцерогену дію, крім того, може спричинити зростання холестерину в крові. Тому його не бажано вживати людям, які мають серцево-судинні хвороби. Небезпеку приховує і харчова добавка Е321 — за деякими даними, вона може спричинити алергію та астматичні напади, гіперактивність у дітей та збільшити ризик розвитку раку.
Але небезпечним може бути і вживання кулінарного жиру. Щоб із рослинних олій зробити цукерку, їх піддають гідрогенізації — під дією високих температур сполучають з водою та переводять з рідкого стану в твердий. При цьому утворюються шкідливі трансжири, які у разі регулярного вживання можуть спричиняти серцево-судинні хвороби, діабет, онкологію, ожиріння, проблеми з печінкою. В Україні вміст трансжирів у цукерках не нормується.
