Сьогодні відбудуться парламентські слухання «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність». Участь у заході візьмуть Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Президент України Петро Порошенко, Президент Ізраїлю Реувен Рівлін. Учасники слухань обговорять наслідки гуманітарної катастрофи, що спіткала український та єврейський народи під час Другої світової війни, а також вшанують пам’ять жертв цих репресій.

 

Бабин Яр є спільним місцем пам’яті жертв нацизму — українців, євреїв, ромів та інших. Із вересня 1941-го до кінця вересня 1943 року він був місцем регулярних розстрілів та захоронень, які здійснювали окупанти. Кількість жертв сягає щонайменше 100 тисяч осіб, понад дві третини з яких були євреями. Серед них також військовополонені, члени ОУН, мирні жителі різних політичних поглядів, віросповідань та національностей.

Трагедія Бабиного Яру та інші масові вбивства вплинули на загальну атмосферу в нашому суспільстві, позначилися на багатьох подіях історії України. Із шести мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їхніми поплічниками під час вирішення «єврейського питання», майже півтора мільйона були українськими.

Тож трагедія Бабиного Яру і злочин Голокосту є сьогодні невід’ємною частиною національної пам’яті нашого народу. Пам’ять про ті події має бути позбавлена політичних спекуляцій, ґрунтуватися на шанобливому ставленні до всіх жертв нацистського тоталітарного режиму.

Як повідомили в Комітеті Верховної Ради з питань культури і духовності, органами виконавчої влади спільно із науковими установами та інституціями громадянського суспільства проводиться робота із збереження пам’яті про трагедію Бабиного Яру, донесенням знань про цю страшну сторінку історії до широких кіл громадськості і, зокрема, молоді.

Нагадаємо, у 2007 році для збереження й увічнення пам’яті жертв Голокосту та нацистського терору було створено Державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», якому в 2010 році надано статус національного.

Створено музейний та бібліотечний фонди заповідника, ведеться добір статей, публікацій, документальної та художньої літератури, які висвітлюють трагедію Бабиного Яру. Розпочато збір експонатів для майбутнього музею пам’яті жертв цих репресій. Проводяться уроки пам’яті, лекції для учнів середніх загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл та ліцеїв, студентів коледжів та вищих навчальних закладів за тематикою «Місце злочину — Бабин Яр» з показом документальних фільмів про трагедію. Започатковано проведення вечорів художнього читання і декламування творів поетів і письменників. Проходять книжкові виставки, присвячені трагедії Бабиного Яру і Голокосту, в шкільних та міських бібліотеках Києва, а також проводяться екскурсії заповідником.

Проте досі залишається невирішеним питання щодо надання приміщень, необхідних для реалізації повноцінної музейної та наукової діяльності на цій території.

Крім того, на сьогоднішній день відсутня цілісна програма меморіалізації трагедії Бабиного Яру. Внаслідок цього заповідник перетворився на територію різних пам’ятей, представлених поза спільним контекстом. Тож надзвичайно важливо сформувати цілісний концепт комплексної організації та благоустрою історико-меморіальної зони «Бабин Яр», стратегії розвитку заповідника, створити концепт меморіального музею. Лише на цій основі необхідно реалізовувати нові проекти щодо встановлення пам’ятників на території заповідника.

Державний комітет телебачення і радіомовлення з метою вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, запланував до показу тематичні та музично-поетичні програми.

Працівники Державного архіву Києва провели пошукову роботу щодо розкриття документів, пов’язаних із увічненням пам’яті загиблих жертв у Бабиному Яру та політичних репресій. Виявлені документи розміщено на офіційному сайті архіву. Співробітники Галузевого державного архіву Служби безпеки України готують електронну виставку документів колишнього КДБ, що розкриває механізми спотворення правди про трагедію Бабиного Яру комуністичним тоталітарним режимом.

Ураховуючи важливість формування української історичної пам’яті, позбавленої пострадянських стереотипів і перекручень, рекомендується науковим та громадським інституціям звернути особливу увагу на компаративний аналіз історії Голодомору, Голокосту та депортації кримських татар. Також необхідно сприяти формуванню в українському суспільстві атмосфери толерантності на основі усвідомлення історичних уроків Голокосту та інших геноцидів.