У Луганській обласній і Сєверодонецькій міській організаціях Товариства Червоного Хреста — у відомому тисячам людей будинку на проспекті Центральному нинішнього адміністративного центру Луганщини — цими днями відчувається невизначеність. Голова міського комітету Андрій Яцечко пояснює:


— Одержали попередження з національного комітету. Зовсім скоро в нашій місцевій організації можуть залишитися без роботи шість медичних патронажних сестер. Довідалися про те, що МОЗ скорочує державне фінансування цільової програми підтримки таких служб. Але ж у світі гуманітарна діяльність підтримується не тільки червонохрестівськими, а й держпрограмами. Ми нагромадили величезний досвід, який особливо затребуваний нині, у зоні АТО, у місті, куди переїхала величезна кількість переселенців, у тому числі інвалідів, хворих, старих. Неприпустимо зводити це до мінімуму. Інші форми не стануть рівноцінною заміною.


— Держава забезпечує нашим медсестрам тільки зовсім невелику зарплату, — уточнюють у патронажній службі. — Решту — устаткування, медикаменти, засоби догляду, транспорт та інші витрати — взяло на себе Товариство Червоного Хреста України. Його організація, як належить, відраховує в місцевий бюджет податки із зарплат, військовий збір, єдиний соцвнесок. Допомогу ж надають людям безплатно.


За офіційною статистикою, цього року її одержали близько тисячі сєверодончан. До інвалідів війни і праці, одиноких, безпомічних, до тих, хто належить до інших вразливих категорій, турботливі й умілі медсестри приходять, що називається, у будь-яку погоду. Для людей — це не тільки медична, соціальна допомога, а й моральна підтримка. Інакше ті, хто її потребують, опиняться сам на сам зі своїм лихом.


«Узяти на себе такий обсяг робіт (щомісяця кожна з медсестер у середньому надає до тисячі медичних послуг) нікому, — каже Андрій Яцечко. — Ми нині займаємо приміщення у Вищому професійному училищі, і його колектив, очолюваний депутатом міськради Юрієм Кузьміновим, ніколи не відмовляє в допомозі. Підтримує нас багато хто, але ці можливості не безмежні. А в поліклініках і лікарнях своїх проблем із лишком.


В обласній організації Товариства Червоного Хреста України сьогодні майже сто первинних організацій, що поєднують тисячі людей різного віку. І дуже важливо, щоб вони бачили: ця робота визнана, її значимість не падає, а зростає. Тому червонохрестівські програми «Донор», «Патронажна сестра», «Допомога», «Розшук», «Червоний Хрест проти туберкульозу й СНІДу» та інші реалізуються разом із органами охорони здоров’я, соціального захисту населення, освіти, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службами рятувальників, громадськими організаціями й фондами. Жодна ланка з цього комплексу не має випадати. Згортання діяльності патронажної служби в країні може завдати удару по масовому гуманітарному руху.


член громадської ради Сєверодонецька, заслужений журналіст України.