Якщо чоловік прагне бути першим у житті жінки, то мудра жінка дбає про осінь життя, про свою останню казку — щоб кохати й разом вік доживати. 

 

 

 

 

 

 


Осінніми лелітками для Наталі Забіли стали почуття до Дмитра Шавикіна. Вони познайомилися у Харкові. Обоє з 1902-го, обох побило життя, обоє любили Київ (Дмитро жив у столиці з 12 років). У 1922—1928 рр. Дмитро Шавикін здобував освіту у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) у класі Миколи Бурачека, Федора Кричевського і Льва Крамаренка. Викладав у Харківському художньому інституті (1930—1940 рр.). Обоє працювали в редакції: вона — письменниця, він — художник-ілюстратор, графік. Дмитро Шавикін — автор монументальних полотен для Меморіального музею Т. Г. Шевченка в Каневі (1939); «Чумацької пісні» для магазину «Кобзар» у Києві (1959).


Робота над «Словом о полку Ігоревім» для Наталі Забіли стала знаковою. Вона перекладала твір українською, а Дмитро Шавикін ілюстрував. Потім була співпраця над її збірочками «Рукавичка», «Під дубом зеленим», «Зайчикова хата». У 1950 році Дмитро Миколайович створив картину «Дружба» (Львівський музей українського мистецтва), на якій в образах чотирьох моряків втілив риси сина Наталі Львівни — Тараса Божка.


З’ясувалося, що обоє втомилися від буднів життя, прагнуть тихої незрадливої гавані, де можна поплакатися й зализати рани. Згодом надійні друзі закохалися. Дмитро Миколайович став третім чоловіком поетки. Разом вони любили ходити на футбол, їздити на дачу, грати в карти.


На дачі Наталя Львівна перешивала свої старенькі сукні на нові сарафани, шила собі блузи, а чоловік полював на гриби. Забіла писала детальні листи-звіти своїй сестрі Мані про урожай огірків і помідорів на городі, про плітки-чутки, про здоров’я рідних і так мало — про творчість. «А ще щодо мемуарів: руки, звичайно, чешуться, але ж якщо писати, то правдиво й відверто, а дуже то не розпишу про всі свої любовні походеньки. Краще не треба».


На жаль, загальноприйнятний спосіб пошуку істини скоротив вік чоловіка. 29 березня 1965 р. 62-річний художник Дмитро Шавикін помер, а Наталя Забіла ще 20 років жила в самоті.



Запоріжжя. 


Фото з архіву автора.